Дорога в село

Дорога в село

Дорога в село , до старенької хати,

Де клумби барвисті і клаптик землі.

Тут мати навчала рушник вишивати ,

А батько по правді нам жити велів.

Поїду в село , та й до рідного дому ,

Пройдуся босоніж по чорній ріллі ,

За ліс побіжу , не відчую я втоми

Й нарву білих маків, волошок з полів.

В подільськім селі - аромати жасмину ,

Квіток польових і кущів бузини.

І наче в дитинство, у спогади рину ,

В свої безтурботні , малинові сни.

Куди не погляну - згадаю минуле ,

Як грались малими в солдат, у війну.

А нині дорослими жах цей відчули :

Побачили вбивчу , криваву весну...

І зараз десь плачуть сирітки за татом ,

Руйнуються села , зникають міста .

Хоч горя нам ворог залишив багато,

Та згине на нашій земельці орда !

Я вірю : в бою перемогу здобудем ,

Крізь хмари проміння засяє ясніш !

У власні оселі повернуться люди

І лиха не знатимуть діточки більш !

Лариса Дзиговська