Тема уроку: Доля дитини в часи воєнного лихоліття у творі Г. Тютюнника «Климко». Морально-етичні уроки доброти та турботи про ближнього у творі.
Мета уроку: через художнє слово осмислити та сприйняти морально-етичні уроки доброти, чуйності, турботи про рідних на прикладі взаємостосунків героїв твору Г. Тютюнника «Климко»; розвивати вміння оцінювати поведінку і вчинки героїв твору; виховувати важливі гуманні якості людини — чуйність, щирість. доброту, турботу про ближнього, здатність співпереживати.
Епіграф. Його герої вражають громадянською мужністю, високою духовністю, красою доброти й милосердям душі . Р. Вітренко.
Хід уроку:
І. Оголошення теми, мети і завдань уроку.
Сьогодні ми поговоримо про те, як склалася , або могла б скластися доля одинадцятирічної дитини в часи воєнного лихоліття. Дамо відповіді на питання , які морально – етичні уроки можуть винести сучасні школярі під час прочитання цього прекрасного твору? Яким було дитинство Климка? Чи був він щасливим?
Будемо намагатися виховати в собі такі важливі безцінні гуманні якості людини, як милосердя, людяність, почуття обов’язку та відповідальності.
Сьогодні, діти , ми з вами виростимо Дерево Добра, а які на ньому будуть квіти залежатиме від вас, вашої праці , розуму, уміння…
Але перед цим нам потрібно буде обрати девіз нашого уроку і подумаємо, чи погодимось ми з цими словами, чи спростуємо їх (Учні складають складанку і виходить вислів: (« Хто добре серце має, той усе здолає», « Раз добром налите серце повік не прохолоне », « Світ не без добрих людей »)
ІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів:
Слово вчителя
Читаючи твір Г. Тютюнника «Климко», кожний із вас, я сподіваюсь, замислився над тим, як складно жилося дітям під час подій Другої світової війни.
Багато дітей залишилося без батьків, без приміщень для житла, без можливості вчитися в школі. Тому діти вимушені були шукати собі місце мешкання, їжу, одяг.
Війна принесла як українцям — хвороби, знущання, голод, смерть.
Скільки дітей було вивезено до Німеччини! Діти працювали за верстатами поруч із дорослими, не знаючи сну й відпочинку.
Саме Климко — це хлопець, який жив у той страшний для країни час.
Повість «Климко» Г. Тютюнник уважав найдорожчою для себе. Він втілив у цьому творі свій ідеал людини. У маленькій сирітській душі Климко носив стільки доброти, милосердя і співчуття до знедолених і стражденних, що не побоявся в одинадцять літ вирушити в далеку дорогу по сіль, аби тільки допомогти близькій людині — своїй учительці — не померти з голоду. Скільки натерпівся й намучився за свою двотижневу дорогу маленький лицар, скільки разів ризикував бути вбитим, замерзнути десь на полі під копицею — адже йшла війна . Та хлопчик ішов: його вело дорогою поневірянь милосердя.
Вдома ви досліджували: як на прикладі взаємостосунків героїв твору Г. Тютюнника «Климко» виявляється доброта, чуйність, турбота про рідних. . Досліджували, як у творі Г. Тютюнник одночасно зображує милосердя і жорстокість, щирість і підступність, добро і зло. Свої спостереження узагальніть, наводячи переконливі приклади з повісті.
Отже, 1 група: Климко - дядько Кирило - тітка Мотя ;
2 група : Климко – Зульфат - дідусь Горєєв - вчителька з немовлям;
3 група: Климко - швець – дівчинка з чорнобривцями – тітка Марина.
Обговорення.
Бесіда за запитаннями (1 група)
В яких умовах жив хлопець-сирота у дядька Кирила? («…Жили удвох… відколи осиротів… в залізничному бараці при самісіньких коліях»
2. • Що було найбільшою радістю для Климка? («…Покласти перед дядьком чепурно списані зошити, а самому заходитись поратися: винести миску з дьогтяною водою, витерти підлогу, де набризкано і тихо, покрадьки, щоб дядько не обернувся, насипати йому юшки, якої сам і наварив,— гарячої та запашної. Про зошити він ніколи не боявся, бо тільки з письма інколи мав «посередньо»)(Чуйність, повага, співпереживання)
3. Ким працював дядько Кирило? («…Машиністом великого паровоза ФД … Повертався він завжди несподівано з залізною скринькою в руці, зморений очима і усміхнений до Климка»)
4. Що привозив дядько Климку після роботи? («…Пригірщ пряників-срібноголовців або ґроно прозорих півників на паличках, зв’язаних докупи білою ниткою, або ще щось таке»)
5 Чому Климко не боявся самотності, коли дядько Кирило йшов на роботу? («…Барак майже ніколи на спав увесь. У ньому жило багато людей, всі вони працювали на станції, ходили на роботу і поверталися з неї хто коли, отож у бараці хтось та не спав. До того ж стояв барак у такому веселому місці, що його з усіх боків осяювали вогні — зі станції, з вагоноремонтних майстерень та від шахти,— і він плив щоночі в тих вогнях, наче корабель у сріблястому морі»)
6 Через що ночі в кімнаті бараку, де жив Климко, він вважав казковими, найщасливішими у житті? («…Світло звідусіль малювало на стіні супроти Климкового ліжка великі різнобарвні квіти: червоне — маки, синє — волошки, жовте — соняхи, вони мінялися і тремтіли, як од вітру в степу…»)
7 Що трапилося з дядьком Кирилом, його помічником і кочегаром? («Він (Климко) побачив тільки, що всі познімали картузи й похилили голови… Пряме влучення… У тендер. Їх вугіллям побило…»)
8 Що, на ваш погляд, відчув Климко, залишившись самотнім?
9. Висловіть власне ставлення до дядька Кирила, враховуючи його взаємостосунки з Климком. (Доброта)
10.Хто потурбувався про Климка після того, як загинув д. Кирило? Які риси проявила до хлопця тітка Мотя? (Людяність)
11. Що б ви порадили Климкові, який залишився самотнім після смерті дядька Кирила?
Бесіда за запитаннями (2 група).
1. Що пов’язувало хлопців Климка і Зульфата? (Дружба)
2.За яких обставин Зульфат і Климко зустріли вчительку Наталю Миколаївну? Що вони їй запропонували? Чому?( Не треба всім нічого промінювати, а переходьте… жити до нас. Ми вам помагати будемо, маленьку глядітимемо…») Як це характеризує хлопців?(Благородний вчинок)
2. Поміркуйте, чому Наталія Миколаївна почувалася щасливою, коли хлопці запропонували їй оселитися в них?(Щирість)
3. Як ви вважаєте, у ставленні хлопців до вчительки виявилося їхнє милосердя чи обов»язок? (Обов’язок)
4. У зв’язку з чим виникла думка у Климка піти по сіль?(Відповідальність)
Бесіда за запитаннями (3 група)
1. Яке враження справив на Климка швець? Що він розповів хлопцю про сіль? (« На скронях йому густо висіялася кучерява розсадка сивини, а лице було все в зморшках. І в кожній зморшці, здавалося Климкові, чаїлася добра лагідна усмішка». (Безкорисливість)
3. Як сприйняв Климко розповідь шевця про сіль? («…Обсипало колючим жаром, а ноги потерпли і знемоглися, як після цілоденної ходоби. Він сів на проломлений дощатий ганок і мовчав, стиснувши долонями щоки»)
4.Чому швець, а потім і Климко заступились за дівчину? Як це характеризує героїв?(Співчуття)
5. Чим хотів віддячити Климко жінці за сіль? («…Води наношу, дров нарубаю чи ще щось зроблю, що скажете»)(Совість)
6. Що пообіцяла жінка Климку? («Не треба мені грошей, хлопчику. Я тобі й так насиплю з півпуда, а то й більше, скільки донесеш»)
7.Чим пояснити те, що переважна більшість людей у тяжкі воєнні часи виявляли один до одного милосердя, доброту, чемність? (Милосердя)
8. Чому Климко захистив дівчину від поліцаїв?
9.Чому Климко, незважаючи на гарне ставлення до нього тітки Марини, не залишився у неї жити? («Як тільки не стане в нас голоду, так і прийду або приїду. А зараз треба мені назад, мене там ждуть…») Як би ви вчинили на його місці?(Порядність)
Слово вчителя І як висновок ваших досліджень у вас є написані твори –мініатюри (виступи учнів)
Сьогодні ми говорили про те, як склалася доля цього хлопчика . Автор не дає конкретної відповіді. Тому я дала вам можливість самим додумати кінцівку як могла б скластися доля одинадцятирічної дитини в часи воєнного лихоліття. (Виступи учнів)
Висновок вчителя.
Як ви думаєте, чи є цей твір на сьогодні актуальним? Чому? (Презентація про війну)
Тестування.
Підсумок. Оцінювання.
Висновок. Слово вчителя.
Уявіть собі світ, в якому не буде добра, чуйності, милосердя.
Дз. Опрацювати біографію О. Стороженка. Прочитати «Скарб»