Ти певен, що свою щоденно робиш справу?
Що лише в ній одній твоя життєва суть?
Який учитель ти? Ним бути маєш право?
Яке слова твої наповнення несуть?
Питанням цим не раз ти, мабуть, задавався,
І відповідь шукав в очах своїх дітей –
Чи світяться, коли заходиш ти до класу?
І чи потрібен їм запал твоїх ідей?
І якщо так – то знай: працюєш недаремно.
Не буде в душах їх холодної зими.
Ти вчиш дітей добру. І можеш бути певним,
Що виростуть вони хорошими людьми!
Автор Віолетта Дворецька