Для мене просто місця не було
В житті, що раєм звалося...
Запізно видно сонце зійшло,
Зарано заховалося...
Ніхто про тугу в серці не питав,
Мабуть, так зорі склалися...
Навмисно вітер віти хитав,
За них життя трималося...
Ніколи не просила у небес
Про вдачу, що ламалася...
Не вірю в випадковість чудес,
Та все ж зі мною сталися...
На перехресті дивних двох життів,
В один час ми зустрілися...
У паралелях різних світів,
Бо долям так судилося...
Барчук Р
