Дідусю, ти не повернувся...
Тебе розбила вщент війна...
До краю неба доторнувся,
Злетів, як птах на небеса.
Віддав життя за нас, онуків
І за прийдешніх всіх дітей.
Дідусю рідний, твої руки
Цілую я... Спочинь тепер...
Ти наш бієць і визволитель,
Ти захисник цього життя.
Вклоняюсь, любий мій воїтель,
За нас життя своє віддав.
Не повернувся ти додому...
Забрала кров твою війна...
Бажаю я, шоб гарна доля
Завжди у всіх людей була.
Хай всі живуть, квітують в мирі,
Хай згинуть війни, кров та біль.
Дідусю любий, рідний, милий,
За це життя ти положив.
Тендітна я, твоя онучка,
Та можу словом я писать,
Яке планеті мир дарує
І може світлом наповнять.
Продовжую твою я волю
За мир, за що життя віддав.
Дідусю рідний, я з тобою
Так вболіваю за свій край.
Думками лину понад миром
І огортаю світлом всіх.
Вкраїно і плането мила,
Живи, відновлюйся на Світ.
Змініться люди, війни зникніть!
За це діди кров пролили.
Вшануєм пам'ять про них вічну -
Припинем війни на Землі.
Чи є, дідусику, могилка твоя десь?
Чи може маком десь ростеш на полі?
Віддав ти кров за нас живих тепер.
Вклюняюсь, любий, я твоїм долоням,
Вклоняюсь їм, що вберегли життя
Моє, моїх дітей, моїх онуків.
Шаную в пам'яті навічно тебе я.
Люблю тебе, цілую твої руки.
09.05.2019
©Наталія Устименко (Роса)
