Прізвище, ім’я ________________________________________________________
ДІАГНОСТУВАЛЬНА РОБОТА №. 7
Читання мовчки + робота з літературним твором
Прочитай твір.
ЛАСУНЧИКИ
Якось сиділо двоє найкращих друзів на галявині, та й цукерки їли з однієї торбинки.
— О, полунична карамелька! Це ж моя улюблена цукерка! — мовив зайчик смакуючи смаколиком — Я б з десяток таких з'їв!
Подивився на нього його найкращий друг — сіренький вовчок, та й сказав:
— І куди б вони тобі влізли? Ти ж більше ніж п'ять не подужаєш!
Заплигало зайченя. Зачепили його слова товариша.
— То ти погано мене знаєш, друже! Я й двадцять цукерок зможу з'їсти!
— Двадцять? — з посмішкою запитав сіроманець.
— Так, двадцять полуничних цукерок та два шматки яблучного пирога!
Здивувався вовк. Як це так? Невже таке мале зайченя з'їсть більше за нього?
— А я, — каже вовк — зможу з'їсти цілий магазин цукерок!
"Цілий магазин цукерок це ж набагато більше за двадцять!" — подумав вухастик. А тоді підвівся, поглянув довкола, та й мовив:
— А я, коли голодний, то ладен з'їсти пирога, в зріст о-он того дерева!
Малий показав своєю русявою лапкою на високу сосну, вершина якої виднілася поміж інших дерев.
"Нічого собі" — здивувався вовк — "з таким апетитом й з десяток вовків можна проковтнути".
— А я, коли голодний, то зможу з'їсти — вовк зробив маленьку паузу, думаючи з чим би порівняти свій апетит, а потім радісно вигукнув — зможу з'їсти височезну гору шоколаду та запити його океаном абрикосового компоту.
"Ого як багато. Випити цілий океан. Це ж який величезний апетит у вовка" — подумки прошепотіло зайченя, а потім:
— Ну якщо ти так багато можеш з'їсти солодкого, то нехай остання цукерка буде твоя.
Вухастик сидів з повним животом й вже не міг більше їсти. От-от ніби лусне. Вовк також наївся досхочу. Він поглянув на торбинку та й мовив:
— Знаєш, друже, апетиту сьогодні немає! Залиш краще її собі, потім з'їси. Це ж твоя улюблена, полунична.
Ось так й завершилася їхня суперечка щодо того, хто більше з'їсть солодкого. Вухастик попрощався з вовком, забрав цукерку та й побіг до своєї нірки. До-о-овго дивився він на карамельку, аж поки не заснув. Мабуть, зрозумів, що сказати куди легше, аніж зробити.
(306 слів, Євген Дмитренко)
Прочитай запитання та обери відповідь.
1.До якого жанру відноситься прочитаний твір?
а) легенда; б) оповідання; в) казка; г) байка.
2.Якими карамельками ласували звірята?
а) малиновими; б) абрикосовими; в) полуничними; г) яблучними.
3.Скільки цукерок на словах змогло б подужати зайченя?
а) дванадцять; б) двадцять; в) тридцять; г) п’ять
4.Які прислів’я найточніше передають головну думку твору?
(два варіанти відповіді)
а) Від слова до діла далека дорога.
б) Слово – не стріла, а глибше ранить.
в) Слова ласкаві, та думки лукаві.
г) Словами і туди, і сюди, а ділами – нікуди.
Прочитай запитання та запиши відповідь.
5. Заповни таблицю
Персонаж | Риси характеру |
6.Віднови порядок подій в тексті.
Вухастик сидів з повним животом й вже не міг більше їсти.
— О, полунична карамелька!
Довго дивився він на карамельку, аж поки не заснув.
Випити цілий океан. Це ж який величезний апетит у вовка.
Невже таке мале зайченя з'їсть більше за нього?
7.Поясни, чому сперечалися вовк і заєць.
__________________________________________________________________________
__________________________________________________________________________
Письмо для себе
____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
