...................„Усе, що було, уже минуло... Усе, що буде, ще не настало"....................
........Задум роману «Герой нашого часу» виник під час першого заслання поета на Кавказ, коли М. Лермонтов зблизька побачив природу, життя та звичаї гірських народів, відчув тягар військової служби, заглибився у власний внутрішній світ і замислився над духовними пошуками свого покоління.
........ М. Лермонтов жив і творив у миколаївську добу — часи правління російського царя Миколи І (1825–1856), яке почалося з жорстокого придушення повстання декабристів.
.........Духовна криза 1830-х років, коли ідея дворянської революційності поступово зникала й серед мислячого покоління поширювалося розчарування й втрачалася надія на можливість будь-яких змін у суспільстві.
................Для чого ж М. Лермонтов «сплутав»
усі події в романі, відступивши від послідовного
життєпису героя? Порушення хронології подій
дало авторові можливість зобразити Печоріна
в різних ситуаціях і обставинах життя,
поступово наближаючи до читача його внутрішній світ.
.....................М. Лермонтов відмовився від хронологічного принципу подання частин роману.
Відповідна етапам реальної біографії Печоріна, диктувала такий порядок: 1. «Тамань» — Печорін, висланий із Петербурга, їде на Кавказ і зустрічається з контрабандистами; 2. «Княжна Мері» — Печорін після служби відпочиває на водах; 3. «Бела» — за дуель із Грушницьким Печорін засланий у віддалену кавказьку фортецю; 4. «Фаталіст» — Печорін відсторонюється від службових справ і живе в козацькій станиці; 5. «Максим Максимович» — через п’ять років Печорін проїздом із Петербурга в Персію зустрічається у Владикавказі з Максимом Максимовичем та оповідачем; 6. «Передмова» до «Журналу Печоріна». |
................................ До вашої уваги ............................,......
