Літні місяці не є для репетитора періодом відпусток. Робота з учнями може продовжуватись і в цей час, адже чимало батьків вважає, що їх діти не повинні розслаблятись і мають закрити пробіли минулого учбового року.
Цього літа у мене було двоє таких учнів. Один з них – Роман, хлопчина, який рік тому закінчив середню школу і відразу вступив до програми підготовки абітурієнтів для подальшого навчання в чеських університетах. Рік він займався на підготовчих курсах в Чеських Будейовицях і мав складати вступні іспити на економфак. Для цього необхідно було підтвердити український атестат, а це складання трьох іспитів, одним з яких була хімія. Саме вона стала каменем спотикання. Дві спроби скласти цей іспит були невдалими. По домовленості з батьками підготовка мала проходити протягом серпня по 2 години через день. Сам хлопець досить розумний, інтелектуально розвинений, не ледащий, вільно володіє чеською.
При першій бесіді з ним відразу виявились дві проблеми, які притаманні нашій системі освіти і які нівечать дітей. Перша – повна безвідповідальність вчителів, які приходять до школи лише задля отримання платні. Друга – непродумані підручники, які не формують у школярів цілісне розуміння самого предмету і не показують взаємозв’язок різних розділів. У школі дітям преподносять окремі факти, але не вибудовують логічний ланцюжок між ними. Тобто немає узагальнення і за окремими деревами не видно лісу.
Я не уточнював, яку саме школу закінчив Роман. Це одна з п’яти шкіл на житлових масивах Тополь 1,2,3 у Дніпрі. За його словами вчителька хімії була, можливо й зараз є, завучем школи і користуючись своєю посадою просто прогулювала уроки. На початку уроку давала дітям завдання переписати певні параграфи підручника і поверталась до класу тільки перед самим закінченням уроку. Бали виставлялись з орієнтацією на успішність учнів по інших предметах і особистих проханнях.
Але у цій статті я хочу зупинитись на другій проблемі – формуванні цілісного уявлення про предмет і принципи, на яких він базується. Для складання іспиту Роману необхідно було відповісти на питання по 7-ми темах, які надавались кожному абітурієнту наперед і були підібрані так, що перекривали весь курс хімії. Усі теми вже не пам’ятаю, але ось чотири з них:
- Вода
- Залізо
- Реакції окислення-відновлення
- Спирти
Підготуватись до них Роман не спромігся, бо, як пояснив, не може запам’ятовувати те, що не розуміє. Хімія не є для нього базовим предметом і тому її розуміння йому не потрібно, потрібно лише розуміння цих окремих тем. Тобто сам предмет сприймався ним та його батьками, як купа розрізнених тематик. Мої намагання пояснити, що слід починати не з цих тем, а з принципів, які лежать в основі хімії, дарма, є вона профільним предметом чи ні, що їх знання може допомогти дати правильну відповідь навіть на питання з незнайомої теми і обрати в тестах правильний варіант. Без цих принципів розібратись у запропонованих темах неможливо. Неможливо розібрати реакції окислення-відновлення без розуміння, чому одні атоми віддають електрони, а інші приймають. А це неможливо пояснити не розібравши будову атому і таблицю Менделєєва. Тобто існує певний ланцюжок підготовки учня, і кожна ланка цього ланцюжка логічно пов’язана з наступною.
Неможливо взагалі братись за хімічні реакції, попередньо не розібравшись з хімічними зв’язками, чому за одних умов вони розриваються, а за інших – ні, як одні атоми всередині молекули впливають на інші. Далі мають йти таблиця Менделєєва, поняття валентності, електронегативності. Тільки після цього можна приступати до хімічних реакцій, які завжди починаються з руху електронів. В школах не формується розуміння того, що одне логічно випливає з іншого. Значним пробілом шкільної програми є і те, що не аналізуються структурні формули неорганічних молекул. Саме вони дають змогу в доступній формі пояснити, чому, наприклад, сірчана кислота сильніше за сірчисту. Для усіх моїх учнів було відкриттям те, що кислоти, так само, як й основи мають –ОН групи. Вони входили в ступор при питанні, чом кислота тоді не віддає у розчин всю –ОН групу, подібно лугам, а лише їони Н+. Недостатньо ґрунтовний аналіз структури молекул призводить до повного нерозуміння наступних тем. Наприклад, що сила кислоти та її хімічна активність – різні речі, що HI сильніше за HF, але при цьому HI не роз’їдає скло подібно HF.
Саме така ситуація була з Романом та його батьками, які вважали, що репетитор просто женеться за заробітком, збільшуючи об’єм непотрібного для складання іспиту матеріалу. Це є наслідком нашої, м’яко кажучи, недосконалої системи шкільної освіти. За словами абітурієнта немає потреби у глибокому вивченні предмету. По темі «Вода» достатньо сказати, що вода є прісна, морська, дистильована, вказати її температуру плавлення та кипіння. І так саме по всіх інших темах. У мене шок. Якщо все так просто, то нащо потрібний репетитор і чому іспит було двічі успішно провалено?! Пояснюю, що по темі «Залізо» не достатньо вказати температуру плавлення і сказати, що залізо іржавіє, необхідно вказати положення цього металу в ряду активності, пояснити які валентності може приймати, а для цього слід розписати електронну конфігурацію. Необхідно, крім цього, знати основні сполуки на основі заліза, що таке іржа з хімічної точки зору, чим криця відрізняється від чавуну (основи металургії). У відповідь: «ні, тільки саме залізо». А чому іспити завалено? Тут-то з’ясувалось, що перший раз поклали додаткове питання – кислотно-лужний баланс, а це вже електроліти, дисоціація, константа рівноваги, поняття сили кислоти. Тут чую: «Ви же фахівець, поясніть мені кислотно-лужний баланс без усього цього». При другій спробі скласти хімію, попросили написати реакції між будь-яким металом і основними кислотами. Але результат такої реакції залежить від:
- Активності металу;
- Яку кислоту взяли;
- Концентрації кислоти.
Це десятка два реакцій, які визубрити нереально. Розписати їх можна лише розумуючи принципи, основи хімії. Як інакше пояснити чому при реакції Fe з HCl утворюється FeCl2 , а не FeCl3 ?! А щоби утворився FeCl3 необхідно додати перекис водню Н2О2 ?
У протилежної сторони це не знайшло розуміння. Було зроблено висновок, що репетитор неспроможний в доступній формі пояснювати матеріал.
Яка мораль цієї історії? Хімія у школі викладалась 6 років, і за цей час діти вивчили лише саме слово «хімія». Завдячити цьому вони можуть вчительці, яка є одночасно завучем школи і якій там не місце, та підручникам, які складались та затверджувались у міністерстві такими самими спеціалістами, як завуч цієї школи.
