Реалії сучасної України допомагають учням усвідомити, що мова не є виключно предметом поурочного вивчення, а являє собою засіб самоідентифікації та формування потужного культурного пласту. Великий відсоток українців виявляють ініціативу до дерусифікації свого мовного простору, наповнення його україномовними медіаресурсами. Про свої мовні потреби почали дбати не лише дорослі, але й учні різного віку. Якщо особистісно зріла людина може самостійно й свідомо реформувати свою інформаційну бульбашку, то діти й підлітки потребують підтримки та наставництва.
Оскільки завданням вчителя є не лише передати інформацію освітнім реципієнтам, а й допомогти особистісному формуванню маленького громадянина, варто зрозуміти, які шляхи допомоги надати учневі, як заохотити його до дерусифікації та підтримати ініціативність дітей. Учитель може й має бути наставником, що у рівноправній взаємодії сформує якісний мікросвіт дитини.