Спитайте в своєї дитини,
Що вдвічі молодша за вас, –
Яка є в уяві картина
Про щастя у неї в цей час.
Можливо, у когось – кар’єра,
Щоб щастя за гроші купить,
А заміж – то за мільйонера,
Щоб зразу і все, і в цю ж мить.
Не буду нікого повчати –
У кожного щастя своє.
Та й свого не хочу міняти –
Бог знає, кому що дає.
Тому і не заздрю нікому,
Якщо навіть в них – лоск і шик,
Десь біди є в кожного дому,
А ти – до своєї вже звик.
В житті ж бо і сонячно, й хмарно.
З роками збагнеш головне –
Що все, що робила – не марно –
Безслідно життя не мине.
Вже вміють усе мої діти,
Ще можу я їм помогти
І є з ким ще вік свій дожити,
І в домі – тепло зберегти.
За все я подякую Богу,
Що десь не зблудила в житті,
А чесно пройшла цю дорогу –
В молитвах, в трудах, в простоті.
