У час воєнного лихоліття дуже важливо відчувати любов, підтримку, опору, надійність близької людини. Цьогоріч День святого Валентина - свято романтики, любові та ніжності, сприймається по-особливому трепетно. Війна вчить нас цінувати рідних, коханих людей. Можна сперечатися про історичну достовірність діянь християнського священника Валентина, котрий жив у III столітті в італійському місті Терні і, попри заборону, таємно вінчав юних красунь із солдатами армії римського імператора Клавдія II, який прагнув завоювати світ. Можна стверджувати, що свято запозичене й не має ніякого відношення до української національної культури. Але як прекрасно, що можна оформити "валентинку" або написати "есемеску" , чи довгого поетичного листа, чи надіслати голосове повідомлення й висловити свої щирі почуття. І не треба чекати Дня закоханих, щоб зробити приємний подарунок, влаштувати романтичний сюрприз дорогій серцю людині. Світ тримається на красі та любові.