Свято Миколая Чудотворця чи не найулюбленіше у дітлахів, адже зранку на них чекає приємний презент.
Щороку в Україні у грудні відзначають День святого Миколая Чудотворця. Це свято присвячене одному із найбільш шанованих святих у християнстві.
Коли святкують Миколая в Україні
День святого Миколая Чудотворця православні християни в Україні відзначають 19 грудня. Свято встановлене на пам’ять про кончину святителя Миколая, архієпископа Мир Лікійських.
У народному календарі цей день отримав назву Микола зимовий, адже у церковному календарі це не єдине свято, присвячене Миколаю Чудотворцю.
Хто такий Миколай Чудотворець
Микола Чудотворець – особа історична. Він жив у III-IV рр. н.е. З дитячих років він багато читав і молився. Коли його заможні батьки померли, віддав усе майно нужденним. Надалі ревно захищав християнство і боровся з язичництвом.
Святитель Миколай прославився як великий угодник Божий, тому в народі його зазвичай називають Миколою Угодником. Він вважається покровителем моряків, мандрівників, знедолених, сиріт, ув’язнених, а також дітей. Серед створених ним за життя чудес – спасіння міста Миру від страшного голоду, а також воскресіння моряка під час шторму.
Як святкують Миколая: подарунки та веселощі
В Україні день Миколая Чудотворця шанують здавна. Його люблять і діти, і дорослі. Діти просять у святого захисту і подарунків, пишуть йому листи із проханням здійснити їхні мрії.
День Миколая варто почати з молитви і служби в храмі. Адже вважається, що святий допомагає і підтримує тих, хто його просить. Обов’язково в це свято потрібно допомогти тим, кому це необхідно. І неважливо – близька це людина або просто незнайомець.
Свято Миколая відкриває низку різдвяних і новорічних урочистостей. Саме цього дня по всіх містах України запалюють новорічну ялинку. Традиційно свято відзначається з ярмарками і гуляннями, різними концертами та благодійними заходами.
Цього дня дітлахів частують пряниками – миколайчиками. Це медові пряники, прикрашені яскравою глазур’ю. Найбільш поширене випікання у формі дідуся в кожусі, але роблять їх також у й формі янгола, зірки, сонечка, півмісяця, а також півників, коників.
Однак головною традицією на Миколая, звісно ж, є подарунки. Вранці у день свята дітлахи знаходять їх під подушкою.
Вважається, що Миколай Чудотворець уночі тихенько підкладає подарунки добрим і слухняним діткам, а тим, хто погано себе поводив, кладе каміння або різочку. Тому дітлахи вірять у дива й особливо чекають цього свята, намагаючись не вередувати і гарно поводитися, аби сподобатися святому Миколаю.
Прикмети
Якщо 19 грудня починає лити дощ — гарно вродить озимина. У разі сильного морозу або паморозі варто чекати на великий врожай та багатство.
Вважається, що Миколай приносить із собою Микольські морози, тому саме з 19 грудня зазвичай починається справжня зима. Якщо сніг випав ще до початку свята, вважається, що взимку буде холодно. Якщо було тепло, то зима, відповідно, теж буде теплою. Кажуть, що за кількістю снігу на 19 грудня можна передбачити, наскільки теплим буде 22 травня — на “літнього” Миколая.
Традиції
Традиція святкувати День святого Миколая з’явилася в середньовічній Німеччині, де батьки дарували дітям новий одяг, ласощі, іграшки та шкільне приладдя. Аби малюки повірили в чудеса Божого Угідника, дорослі підкладали їм подарунки таємно, вночі. З Німеччини звичай шанувати Миколая розповсюдився на сусідні країни, зокрема на Польщу, звідки, скоріше за все, і перейшов на Правобережну Україну, яка тоді перебувала під Річчю Посполитою.
За іншою притчею, традиція класти подарунки під подушку та вішати шкарпетки на камін з’явилася, коли Миколай вирішив допомогти трьом сестрам, з якими через бідність ніхто не хотів брати шлюб. Миколай підкинув їм вночі невеличкі мішечки з золотом, які впали у шкарпетки, що сохнули біля камінної труби. Згодом Миколай продовжив робити подарунки всім нужденним, залишаючись при цьому непоміченим.
В Україні існує багато традиції святкування Дня святого Миколая. У селян на Слобожанщині було заведено збиратися разом після служби в церкві та варити пиво. Дітям цього дня готували особливе печиво — миколайчики. На Харківщині існував звичай святкувати триденні Миколині святки, готуючи кутю й узвар. На Поділлі чекали “полазника” — людину з позитивною енергією, яка першою має зайти до хати.
Ще однією доброю традицією є звичай миритися зі своїми ворогами: “На Микольщину клич друга, клич і ворога, обидва будуть друзі”. Дівчата, які готувалися йти під вінець, наводили лад у своїх скринях: готували одяг і прикраси, в яких мали зустрічати сватів.
Чоловіки мали першими прокинутися зранку, обійти свій двір, обов’язково нагодувати худобу та промовити: "Дай, Боже, добрий день. Щобись худібонька здорова була, та й я з тобою, ще й зі своєю жоною". Вважалося, що в іншому разі на сім’ю чекатиме велике горе. На Київщині худобу окропляли свяченою під час служби водою і просили вберегти господарство й усю родину від біди та нещастя. Миколай також вважається покровителем бранців та подорожувальників і, зокрема, моряків.
З часом серед дітей з’явилася традиція надсилати святому листи, в яких вони перераховували добрі справи, просили вибачення за погані та просили подарунків. Цю традицію натепер перейняли й дорослі.
Вважається, що це свято – останній день, коли можна віддати всі борги, інакше сім’я в наступному році бідуватиме.
Шануймося і веселих свят!
