21 серпня східні слов’яни вшановують День Стрибога, який був народжений з подиху Роду.
Схожі події:
ХТО ТАКИЙ СТРИБОГ
Він вважається повелителем вітру, тим, хто може викликати чи припинити бурю, ураган чи інше повітряне явище. Також він разом зі своїм братом Перуном управляє громом та блискавкою. За легендою, він жив на острові Буяні, щоденно створюючи 77 вітрів, які можуть висушувати ріки та руйнувати ліси. Він їх направляв в усі боки.
ДІТИ ТА ОНУКИ СТРИБОГА
Завжди вітри, які несуть руйнування, вважаються страшними та таємничими. Смерчі наші пращури заклинали, прикликаючи на допомогу Перуна та кидаючи у них ножі, каміння та палки. Усі вітри тихі та сильні вважалися дітьми та онуками Стрибога. Вони мали імена Посвист, Сиверко, Подага, Полуденник та Полуночник. Також слов’яни ставились до вітру як до душі (духа). Йому вони приносили пожертву у вигляді крупи, зерна, тканинних клаптиків, хлібу, каші. Розкидали пожертви у полі, вимолюючи у вітрів добрих та щедрих врожаїв.
20 вересня за давньоукраїнським календарем відзначається день Стрибога — бога атмосферних явищ, вітру, вихору, бурі, урагану, смерчу. В історії він згадується у "Слові о полку Ігоревім" 1187 року: "Се вітри, Стрибожі внуці, віють з моря стрілами на хоробрі полки Ігоря; О вітре-вітрило! Чого, господине, так сильно вієш ти? Чому мечеш ти хиновськії стріли на своїх легесеньких крильцях на моєї лади воїв?". Культ Стрибога побутував серед населення Київської Русі, його кумир стояв у Києві поруч з Перуном на Старокиївській горі і входив до язичницького пантеону князя Володимира.
Етимологія назви "Стрибог" не з'ясована. Проте мовознавці свідчать, що вона має індоєвропейське походження (від pater, ptri-bhagos, ptri -> ster -> stri). Від кореня "стр" пішло безліч гідронімів і топонімів України: ріки Стрий, Істр, Дністер, Струга, Стругва, Стріла, Стронне, село Стрибіж на Київщині, урочище Стриболівщина на Рівненщині тощо. Відомі подібні топоніми і за межами України, наприклад село Стрибожа та ріка Стрібок під Тчевом у Польщі. Можливо, вони були якось пов'язані з культом Стрибога, а можливо основою послужив праслов'янський корінь "str", що міг позначати рух стихії, простягання/протікання, звідси такі слова як - "стрибок", "струмок", "стрімко". До речі, "стрий", "стрик" означає - батьківський, старший, дядько по батьку. А дієслово "sterno" - простиратися, простеляти, роздаватися вшир, розширюватися. Давньоруське "стрити" - означало вщент розносити, знищити. Звідси - "стратити". Очевидно, у давньокиївському пантеоні Стрибог за своїм характером наділявся такими ж військовими функціями як і Перун.
Стрибога ще називали - Стрибайлом, Посвистом, Похвистом або Позвіздом. Уявляли в образі сивочолого непосидючого бородатого літуна у широких шароварах, що служать йому за вітрила. Живе на краю світу, у глухому лісі або на острові посеред моря. Мореплавці молили Стрибога, щоби дав вітру у вітрило. Його настрій часто змінюється, він б'є батогом та розганяє вітри, розкриває зорі на небі, щоби видко було дорогу. Котить воду в річках і морях. Про нього згадує Іван Златоуст: "А другі вірують в Стрибога, Дажбога". Коли збиралися у далеку дорогу, то заборонялося сильно свистіти, аби бува не накликати Посвистача, який приходить з сильним штормовим вітром.
За легендою, у Стрибога 6 синів і 6 дочок та безліч підвладних вітрів - то все їх онуки. Найвідоміші з них: Ласкавець, Павітер, Дмухач, Степовий, Грозовий, Буревій, Смерч, Бирса, Вихор, Бігун, Шептун, Верховник, Горішній, Долішній, Крутій, Шарпун, Помірок, Труба, Польовий... Вітри допомагають Стрибогу у його битвах з демонами і користуються його вогненними стрілами. За розпорядженнями головного вітродмуха з чотирьох сторін світу дмуть чотири велетні з величезними вусами та губами. Котрий з них дме сильніше - з того боку і буває вітер. Це Сівер - бог холодних північних вітрів, Літник - бог літніх теплих вітрів, Вітрило - південний вітер. Крім них є Морян - південний вітер з моря, Легіт (Ласкавець) - легенький ніжний вітерець. Одну з доньок Стрибога називають Стригою, яка поїдає вологі тумани і гнітючу духоту, а найлихішим повітряним духом є Перелесник. Стрига - заступниця знахарів (за П.Трощиним), однак ця володарка суховіїв та повені є ще й богинею чвар. Вона надсилає лихі вітри, які навівають зливи та висушують землі. "Стригою" також називали дівчину, яка втратила честь.
https://spadok.org.ua/davni-viruvannya/20-veresnya-osinnye-svyato-stryboga
