ДЕНЬ РІДНОЇ МОВИ

21 лютого 2018 року учні Григорівського НВК (школи - садка) завітали до сільської бібліотеки, де їх радо зустріла Варнавська О.М. Вона розповіла про історію становлення цього свята, зазначивши, що 21 лютого 1952 року в Бангладеш влада жорстоко придушила демонстрацію протесту, спричинену урядовою забороною на використання в країні бенгальської мови . Відтоді цей день став Днем полеглих за рідну мову. У жовтні 1999 року, на 30-й сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО, у пам’яті про цю подію було запроваджено Міжнародний день рідної мови, який відзначають у різних країнах щорічно цього дня. Право на рідну мову – одне з головних прав людини, тому розмаїття мов на земній кулі потребує уваги й захисту. Присутні ознайомилися з виставкою книг «День рідної мови». Діти показали літературно-музичну композицію «Любіть, плекайте рідне слово!» Завітали на свято і герої безсмертного твору М.Гоголя «Вечори на хуторі біля Диканьки»: Оксана (Остроушко Д. - 8 кл.), Вакула (Греку Д. – 9 кл.), Чорт (Гайдаш М. – 6 кл.). Родзинкою виступу стали персонажі комедії М.Старицького «За двома зайцями» Проня Прокопівна (Фокіна Т. – 9 кл), Свирид Петрович Голохвастов (Стрелков Д. – 8 кл). Ведучі Колоницька О. (7 кл.) та Коломієць Д. (7 кл), читці Сальник А. (6 кл.) та Бабаня Т (9 кл.) зверталися різними говірками – полтавською, гуцульською, слобожанською, а Коломієць Д. (7 кл) зіграв роль Т.Шевченка. Канавська Людмила Олександрівна, депутат сільської ради, учасник художньої самодіяльності розповіла про красу народної пісні, її багатство, співала народні та авторські пісні. Учасники дійства наголосили, що мови народні – немов квіти: одна чарівніша за іншу, а всі вони разом узяті – квітник, єдине ціле, всі частини якого невід’ємні одна від одної. Всесвіт! Мова кожного народу – то його код до пізнання істини, гармонійне поєднання його з природою, космосом. Отже, щоб залишитися українцями на цій великій землі, треба прокладати дорогу українській мові, оглядатися в мовне минуле задля життєвої мудрості й сміливо крокувати в мовне майбутнє, а воно обов’язково буде, якщо про нього подбають теперішнє та майбутні покоління.