У давнину пророка Наума вважали покровителем наук і грамоти. Цього дня було заведено віддавати дітей у вчення парафіяльним дякам. Існувала ціла церемонія: з ранку все сімейство вирушало до церкви, де служили молебень та просили благословення на навчання. Вважалося, що під час уроків не можна їсти, інакше вивчене заїж, книгу не можна залишати відкритою – все, що вчив, забудеш.
Святому Науму молилися за мудрість, просячи "наставити на розум", "наздоумити".