1 вересня - День пам'яті знищених видів людиною
1 вересня 1914 року в зоопарку м. Цинцинаті, США, загинув останній мандрівний голуб – наймасовіший вид тварин, що зник з вини людини. З нашої планети назавжди зникли індійський гепард, аральський лосось, європейський тарпан, південно-африканська зебра квагга, безкрила гагарка, каролінський папуга, білодзьобий дятел, дронт, стеллерова корова, тур, страус моа, фолклендська лисиця, сумчастий вовк та ін. У більшості випадків людина прямо знищує тварин або руйнує середовища їх існування. Багато зі зниклих видів були раніше об’єктами полювання або вважалися шкідливими чи небезпечними видами. Щоб уникнути трагедій у майбутньому, людство повинне пам’ятати про випадки знищення видів у минулому.
«Ми втішаємо себе думкою, що достатньо одного музейного експонату… але врятувати вид можна, лише якщо вдасться врятувати його у всіх місцях. (Олдо Леопольд)
Ця сумна дата – нагадування про те, що звичні нам тварини, яких ми необдумано експлуатуємо та яким знищуємо місця їх звичного існування, вже завтра можуть додатись до чорного списку назавжди зниклих видів.
За останні 400 років через нерозумну людську діяльність з обличчя Землі зникло 63 види ссавців, а 120 видам загрожує зникнення; 94 види птахів, а під загрозою вимирання знаходиться 187 видів.
Вищеперлічених представників фауни ми, люди, не зможемо побачити вже ніколи. Ані в дикій природі, ні в зоопарках. Вони були легковажно знищені нами, і залишили згадку про себе хіба що в природничих музеях світу у вигляді шкур, скелетів та фотографій. Сьогодні в День пам’яті видів, знищених людиною, згадаємо їх сумні історії і будемо більш обачними і людяними надалі.
Природа диких голубів, що раніше масово населяла Північну Америку. До ХІХ ст. він був найбільш численним видом птахів, загальна кількість особин якого оцінювалась у 3-5 млрд. Мандрівний голуб був поширений по всій території Північної Америки від берегів Тихого океану до берегів Атлантичного океану. Птахи трималися величезними зграями. Наприклад, гніздова колонія голубів у штаті Вісконсин займала всі дерева в лісі на площі 2200 км2, загальна чисельність колонії нараховувала 160 млн. особин, на одному дереві було іноді до сотні гнізд.
«Множества их казались столь же неистощимыми, как капли воды в океане, как песчинки на его берегах. Когда их гигантские стаи взмывали ввысь, они заслоняли солнце и неисчислимые крылья поднимали настоящий ветер.» – Р.Мак-Кланг
Проте благополуччя цього виду закінчилось достатньо швидко. Спочатку зниження чисельності популяції відбувалось поступово з 1800 по 1870 рр., проте в період з 1870 по 1890 рр. воно набрало катастрофічних масштабі. Основною причиною зникнення виду став комерційний відлов і забій заради отримання м’яса.
Американці почали масову добичу мандрівних голубів ще на початку XVII ст.. При цьому влаштовувалися справжні бійні. Птахів відстрілювали, ловили сітками, зшибали на землю палицями, рубали дерева з гніздами. Ще в 1881 році в парку Нью-Йорка було проведене розважальне полювання на голубів, а вже через тридцять років зник з обличчя планети.
Європейський лев. Зник близько 100 р. н.е. Був сучасником древніх греків і римлян. Зустрічався на території сучасних Балкан, Італії, Франції, Іспанії, Португалії. У греків, римлян і македонців лев був популярним об’єктом полювання і часто використовувався в боях гладіаторів. Вже до початку першого тисячоліття європейські леви були практично винищені. Останній представник виду був вбитий у Греції близько 100 року н. е.
Моа
Більше 10 видів великих, схожих на страуса, нелітаючих птахів, що населяли острови Нової Зеландії. Найбільші птахи (представники роду Dinornis) мали зріст до 3,6 м і масу в чверть тонни. В унікальній природі Нової Зеландії, де майже не було ссавців (окрім трьох видів кажанів, один з котрих зник в 1965 р.), моа займали екологічну нішу великих ратичних. Чисельність моа почала невпинно знижуватись після прибуття на острів перших поселенців. Люди активно полювали на цих не надто зграбних птахів. В результаті останні представники моа вимерли у 16-18 ст.
Тур
Дикий бик, предок сучасної великої рогатої худоби, жив на території Європи. Через м’ясо і шкуру на бика активно полювали. Останнє стадо спостерігалось у Мазовецьких лісах (Польща). Остання особина щоправда не була вбита на полюванні, вона загинула у 1627 році в лісах біля Якторова – вважається, що через хворобу, яка торкнулася маленької генетично слабкої та ізольованої популяції останніх тварин цього роду. Долю тура ледь не наслідували зубр та бізон, але в останній момент ці два види були врятовані.
Тарпан
Тарпан – вимерлий предок сучасного коня – ще в XVIII—XIX ст. був широко розповсюджений у степах України, європейської частини Росії, ряді країн Європи та на території сучасного Казахстана. Існувало два підвиди тарпанів: лісовий та степовий. Лісовий мешкав у лісостепах, а степовий – у степах Європи. Тварини мали довгий густий ворс, який дозволяв їм добре переживати холодні зими, міцні ратиці, які не потребували підков, швидкі ноги. Тарпан на мові тюркських народів означає «нестися вскач, летіти вперед». Люди знищували тарпанів за їх дуже смачне м’ясо. В 1918 році в помісті поблизу Миргорода в Полтавській губернії помер останній (степовий) тарпан. Зараз череп цього тарпана зберігається у Зоологічному музеї МГУ, а скелет – в Зоологічному інституті Академії наук Санкт-Петербурга.
І це лише краплина в морі сумних історій
За останні 10 років в Україні катастрофічно впала чисельність лося. Важко оцінити і кількість ведмедів, рисі та диких котів, які лишились в природі на території нашої держави. Між іншим, на всі ці види продовжується браконьєрське полювання. Нове видання Червоної книги України містить вдвічі більше видів, ніж попереднє.
По відношенню до живих організмів – тварин, рослин, грибів – людство має керуватися правилом «не зашкодь!». Все, що було створено природою має таке саме право на існування, як і ми, люди. Таке етичне ставлення потрібно для збереження життя на нашій спільній планеті.
Що необхідно для того, щоб сприяти збереженню зникаючих видів
Забезпечити збереження місць звичного природного існування видів.
Припинити вирубування лісів.
Подбати про чистоту водойм.
Раціонально використовувати природні ресурси, зокрема тваринні (йдеться про помірні риболовлю та полювання).
Активізувати інформаційну та роз’яснювальну роботу серед населення щодо необхідності збереження зникаючих видів та інших.
