8 січня проводиться День обертання Землі. В 1851 році французький фізик Леон Фуко вперше наочно продемонстрував в цей день, як обертається наша планета, підвісивши наповнений свинцем латунний куля з вершини Пантеону в Парижі. Ці січневі заходи у першій декаді місяця мають традиційний щорічний характер.
Леон Фуко був французьким математиком і астрономом, який найбільш відомий своїм винаходом маятника, що демонструє обертання Землі. Але він також був майстром-винахідником і зробив свій внесок у багато галузей науки.
Маятник не є вічним двигуном. Маятник Фуко названий на честь французького фізика Жана Фуко (вимовляється "Фу-ко"), який уперше використав його 1851 року для демонстрації обертання Землі. Це була перша задовільна демонстрація обертання Землі з використанням лабораторного обладнання, а не астрономічних спостережень.
Кажуть, що він втратив свідомість, уперше побачивши кров. Не дивно, що він кинув медичну школу. На щастя, у нього були інші таланти, і його схильність до механіки та винахідництва незабаром була визнана. Майже не маючи формальної освіти, він зумів побудувати човен, механічний телеграф і паровий двигун.
МАЯТНИК ФУКО
Маятник Фуко найвищий у Західній Україні висотою 12 метрів.
Маятник Фуко або маятник, який використовується для демонстрації обертання Землі навколо своєї осі є окрасою центрального холу “Адреналін Сіті”. В Україні маятники Фуко є лише в декількох містах: Києві, Харкові, Львові, Ужгороді та Переяславі-Хмельницькому. Вперше публічну демонстрацію маятника Фуко здійснили в 1851 році в Паризькому Пантеоні: під куполом Пантеону винахідник Леон Фуко підвісив металеву кулю масою 28 кілограмів із закріпленим на ньому вістрям на сталевому дроті довжиною 67 метрів. Кріплення маятника дозволяло йому вільно коливатися у всіх напрямках, під точкою кріплення зробили кругове огородження діаметром 6 метрів, по краю огорожі насипали піщану доріжку таким чином, щоб маятник в своєму русі міг при її перетині прокреслювати на піску позначки.
Період коливання маятника при такій довжині підвісу становив 16,4 секунди, причому при кожному коливанні відхилення від попереднього перетину піщаної доріжки становило приблизно 3 міліметри. За годину ж площина коливань маятника поверталася більше, ніж на 11 ° за годинниковою стрілкою, тобто приблизно за 32 години здійснила повний оборот і повернулася в колишнє положення.
