19 лютого 1855 року – День народження синоптичної карти. Історія події така: директор Паризької обсерваторії Урбен Левер'є (1811-1877), астроном-теоретик, який вразив увесь світ відкриттям у 1846 році восьмої планети Сонячної системи Нептуна, представив Паризькій Академії наук оперативну карту погоди в Європі на інтервал часу між 9 і 10 годинами ранку того ж дня. Перша в історії науки синоптична карта, складена за погодними даними, надісланими у Париж телеграфом з низки європейських міст, поклала початок Всесвітній службі погоди.
Робота Левер'є довела, що за допомогою синоптичних карт можна передбачити виникнення природних катаклізмів. На першій карті були намальовані лінії рівного тиску-ізобари, і виявилося, що вони мають замкнуту форму й окреслюють області високого та низького тиску, і саме вони формують погоду. Сучасна синоптична карта хоч і сильно відрізняється від своєї прабабусі за насиченістю й наочністю, але суть її залишилася колишньою.