Мімоза дивна квітка Землі,
Чого опускаєш листочки свої,
Дай до тебе ніжно так доторкнусь,
І ласкою своєю я поділюсь.
Та що таке ласка мімоза не знає,
І листочки зелені вмить складає.
Соромлячись схилила голівку свою,
Не вірить, мабуть, в любов щиру мою.
