ДЕ НАШЕ ЩАСТЯ...
"Де наше щастя? - в літа запитала.
- Серед пшениці, квітів чи лісів?"
Воно лиш громом в небі гуркотало:
"Щастя було б, коли б той меч над вами не висів".
Спитала я у осені про щастя,
Під ноги " золото" розсипала вона...
Дощем омила душу, мов причастям,
Відповіла:" Щастя було б, якби не та війна."
Зима вдягнула землю білим снігом:
"Та де ж те щастя?"- допитувалась я.
"Щастя було у вас перед набігом,
Тепер - зранені душі, спалена земля."
Весну на крилах принесли лелеки,
Земля вже уквітчалась... Щастя де?
"Та, ти, живи! Вважай на небезпеки,
Щастя завжди у тих, хто вірить, любить, жде!"
Любов Колеснікова.
