Давньогрецька цивілізація проіснувала близько 2000 років. За час існування Еллади стародавні греки створили і довели до досконалості не лише економічну систему, державний устрій і громадську структуру, але й розвинули свою культуру так, що та мала величезний вплив на становлення світової культури.
Древні греки були не першими, але кращими у розвитку своєї культурної спадщини.
Мистецтво Стародавньої Греції слуговало прикладом та основою для сучасних видів мистецтва. Особливо виділяється скульптура класичної епохи. У Древній Греції були цілі династії скульпторів: Мирон, Поліклет, Фідій, Лисипп, Леохар, Скопас, і інших. В гроні цих геніїв був Пракситель.
Скульптури Праксителя відрізнялися від робіт його сучасників. Завдяки своїй майстерності він став одним з найвідоміших скульпторів свого часу. Але за життя Праксителя популярність і повагу йому принесли кілька статуй богині любові Афродіти.
Одного разу Пракситель поїхав в Ефес (нинішній Селчук в Туреччині), щоб допомогти ефесцям відновити храм Артеміди, який спалив вандал Герострат. По дорозі в Ефес майстер затримався в місті Кос (нинішній Бодрум в Туреччині), тому що жерці храму Афродіти почули, що до них завітав такий славетний скульптор і вирішили скористатися нагодою – замовили йому статую Афродіти.
Пракситель виготовив дві: одна була оголеною до пояса, що не порушувало канонів. А другу - новаторськи: повністю оголив богиню. І запропонував жерцям вибрати собі одну статую з двох.
На той час елліни творили скульптури оголених чоловіків, але одягнутих жінок.
Побачивши оголену богиню, жерці були збентежені: адже оголена Афродіта – це нечуване блюзнірство і навіть богохульство, але не наважилися висловити претензію знаменитому майстрові, а просто заплатили і забрали собі Афродіту, яка була одягнена по пояс.
А ось жерці з міста Книд (в 100 км від Коса, нинішня Мугла) були настільки зачаровані статуєю оголеної Афродіти, що не побоялися, наплювали на умовності і викупили цю статую для свого храму. Вона принесла храму і місту нечувану популярність: люди з’їжджалися в Книд з усього цивілізованого світу, щоб помилуватися прекрасною Афродітою.
Ерудит і письменник Пліній Старший висловився про неї так: «Скульптура Праксителя Афродіта Кнідська є найкращим скульптурним твором не тільки Праксителя, але і у всьому світі».
На жаль, доля оригіналу статуї сумна: в епоху Візантії статую вивезли в Константинополь, де вона під час однієї з воєн була зруйнована.
До наших часів дійшли лише неточні копії, адже Пракситель був таким майстром, роботи якого підробити нелегко і в наш час. Найнаближеніший до оригіналу варіант торсу знаходиться в Луврі.
Своїх Афродит Пракситель писав з натури, а позувала йому відома в ті часи гетера Фріна.
Гетера, в перекладі з давньогрецької – подруга, супутниця. В Елладі гетерами називали дівчат, які добровільно відмовилися від ролі дружини і матері на користь незалежного способу життя.
Гетера повинна бути всебічно освіченою, з нею мало бути цікаво, вона мала бути обізнаною: у гетер часто запитували пораду в політиці державні мужі. З нею повинно бути легко.
Афінська гетера – дівчина для приємного проведення часу, до них прагнули чоловіки, щоб відпочити і тілом, і душею. Давні греки дуже поважали гетер, а те, що за свою любов гетери отримували винагороду – в цьому елліни не бачили нічого поганого: адже будь-яка людина бере плату за свою працю і витрачений час.
Напевно багато з вас отримали насолоду, читаючи свого часу історичний "Таїс Афінську" Івана Єфремова.
В наші часи гетер порівнюють з куртизанками. Але це не так: куртизанка, це, як не крути, людина все ж залежна. А гетери були незалежні від чоловіків, від суспільства, в якому жили. Можна сказати, що – куртизанка це елітна повія. А гетера все ж не була повією, тому що зустріч з гетерою не завжди передбачала сексуальні стосунки. Вона і тільки вона вирішувала бути сексу чи ні. Гетери самі обирали кого з чоловіків залучати до кола своїх шанувальників, в той час як куртизанки такого вибору не мали.
Окрім цього, гетери були жрицями храмів Афродіти – богині кохання і частину своєї виручки вони віддавали в храми.
Ще одна важлива подробиця тих часів: в Елладі шлюби закоханих людей були винятками. Зазвичай дівчину готували до заміжжя і підбирали нареченого, коли їй було 10-12 років. Тому найчастіше чоловіки не кохали своїх дружин: для кохання у них були гетери.
Довший час гетерами були рабині, зазвичай з інших країн. Аж поки грекині не зметикували, що окрім долі дружин є можливість обрати незалежний спосіб життя гетер.
Якщо все ж гетера одружувалася і вирішувала втрачати незалежність, в чоловіки вона обирала не простого афінського трудягу, а достойника з високим соціальним статусом.
Історія знає гетер, які виходили заміж за царів (Таїс Афінська і фараон Птоломей I) і полководців (Аспазія і Перикл).
Однією з таких гетер була натурниця і кохана скульптора Праксителя – Фріна. Справжнє ім’я грецької гетери Фріни – Мнесарете, а прізвисько Фріна згідно з Плутархом, вона отримала, бо вона мала жовтий колір обличчя, як у жаби (грецькою мовою: φρύνη).
Про життя Фріни відомо дуже мало, і більша частина її біографії в стародавніх джерелах, швидше за все домисли. Відокремити факти від вигадок в розповідях про життя Фріни практично неможливо.
Ось кажуть, що в Афінах знайшовся чоловік, якого гетера Фріна була байдужа. Це був філософ Ксенократ, саме той, який вперше розділив філософію на логіку, етику і фізику. Це був серйозний чоловік, який керував Академією Платона.
Одного разу в компанії, яка обговорювала суворий характер філософа, Фріна заявила, що зможе спокусити цього шановного вченого чоловіка, і навіть уклала парі.
На наступній вечірці Ксенократа посадили поруч з Фріною, яка пустила в хід всю свою чарівність. Філософ був здоровим чоловіком традиційної орієнтації, але завдяки силі волі не піддався чарам гетери. Фріна була настільки збентежена, що сказала опонентам: «Я обіцяла розбудити почуття в людині, а не в шматку мармуру!» і не заплатила програні гроші.
Ось в кого був закоханий Пракситель, який працюючи над скульптурами Афродіти бачив у ролі своєї натурниці Фріну, і тільки її одну.
Одного разу Фріні довелося постати перед судом. Оратор Евфій, який божеволів від Фріни, навіть зголив бороду, щоб бути на виглядати молодшим, але вона посміялася і відкинула його домагання. Тоді він міцно образився і подав на Фріну в суд.
Приводом для судового розгляду стала та сама знаменита статуя Афродіти Книдської. У ролі адвоката гетери Фріни виступив оратор Гіперід.
Гіперід захищав дівчину промовами про те, що Фріна старанна жриця культу Афродіти і Ерота, і все її життя – підтвердження цього служіння.
У ході дебатів Евфій висунув звинувачення Праксителю, як співучаснику.
Коли у Гіперіда майже не залишилося аргументів, він просто підійшов до Фріни і зірвав з неї одяг. Гетера постала перед судом у своїй первозданній красі. Судді і присутні на суді глядачі отетеріли від захоплення. А потім виправдали гетеру, адже згідно з давньогрецьким поняттям про калогатію (ідеальне єднання фізичної краси та духовної досконалості), красива людина не може бути лиходієм. А Евфія покарали великим штрафом за обмову.
Гетера Фріна дожила до похилого віку, була багатою і шанованою. Після її смерті Пракситель виготовив ще одну статую в пам’ять про Фріну. Її встановили у Дельфах.
Легенді про Фріну вже понад 4 000 років.
Ось така була жінка, в якій один з найкращих скульпторів в історії людства бачив живе втілення богині любові Афродіти.
Брати Грім, ©, 2023
Світлини - ілюстративні
Все реакции:
195195
