Чистий четвер. Ми змалечку привикли
Усе підтасувати, як годиться.
Щоб всі питання з прибиранням зникли,
А ввечері, як ритуал, помиться.
Та усвідомлюєм тільки з роками:
Душі повне очищення потрібне.
Вона не терпить зібране все нами,
Що по-людськи вважається негідним.
На жаль, водою душу не відмити.
Їй покаяння в першу чергу треба.
Варто по совісті навчитись жити --
Першочерговою така потреба.
Іти в життя з обманом не в союзі,
Не ображати і не ображатись,
А при потребі виручати друзів
І словом, й ділом всім допомагати.
Як правило, чорнить нам душу заздрість,
Тож геть її на сторону, в болото!
За нею слідом хай щезає зависть,
В лісових нетрях зникне хай, босота!
Натомість нас наповнить розуміння,
Усе єство наллється добротою.
Доповнить їх союз міцне терпіння,
А ворожнеча зникне сиротою.
І враз відчуєм, як прекрасно жити,
Коли на позитиві крок за кроком.
Хай увійде у звичку не грішити,
Хай буде це привичним нам уроком.
Олеся Жданюк
