Чимчикує травень босий
по кульбабках, навпрошки.
Через лýки, через рòси,
через всі мої рокù...
Перші грози і цвітіння,
рай бузковий та хрущі.
Справжнє в серці потепління,
як метелики в душі.
Чимчикує через лýки,
губить в травах молочай.
Де поділись чорні круки?
П'ють у вербах собі чай.
Скільки травнів пам'ятаю --
неповторні з них усі.
У букети їх збираю,
щоб до неба донести...
02. 05. 2021
Людмила Галінська
