У 1962 році в Танганьїці (нині Танзанія), сталася епідемія сміху, яка охопила понад тисячу осіб. Вона почалася в школі для дівчаток у селі Кашаша. Спочатку почали сміятися три учениці, а незабаром більшість дівчаток заразилися сміхом. Напади сміху в кожної тривали від декількох годин до 16 днів поспіль. Школу незабаром тимчасово закрили, але епідемія сміху вже передалася іншим дітям, а також підліткам в 14 школах навколишніх сіл. Остаточно феномен затих через півтора року після перших зафіксованих випадків. Однією з можливих причин цього феномену, називають поєднання поганих умов у школах, суворість вчителів і стрес через неможливість висловлення протесту. Сміх був таким собі способом поскаржитися на суворі реалії.