ЧИ СПРАВДІ БУЛО ЦЕ...
Чи справді було це, чи тільки наснилось:
Розпечене сонце за обрій котилось,
Просився до рук дозріваючий колос,
Від щастя тремтів мій закоханий голос.
Яскраво всміхались зірки вечорові,
Стелились під ноги нам трави шовкові,
І синіх дзвіночків лунав тихий сміх,
А я завмирала в обіймах твоїх.
Вже нічка шатро розстелили над нами,
А ти обпікав моє тіло вустами.
І звабливо мальва край шляху цвіла,
В шаленім вогні паленіли тіла.
І вітер куйовдив грайливо волосся,
І щастя в ту мить через вінця лилося,
І місяць по-доброму заздрив нам з неба,
А я все горнулась- горнулась до тебе.
І пахло полином, ромашкою, літом,
Вже небо займалось за обрієм світом,
А ти все цілунками пестив лице...
Чи справді було, чи наснилось все це?!
