Опубліковано 18 серпня 2020 о 00:50
0 0

Чи потрібно вивчати літературу в школі?

Розвиток творчих здібностей на уроках літератури

Роль літератури в освітньому процесі важко переоцінити. Виховання особистості, здатної мислити творчо, самостійно орієнтуватись у сучасному світі – завдання школи. Література як навчальний предмет відіграє тут головну роль. Нехай пробачать мене фізики, але саме лірики формують світогляд людини, закладають підвалини розвитку гармонійної особистості. Відомо, що творчість – вища форма активності та самостійності в діяльності людини. Творча людина завжди досягає високих результатів у своїй діяльності – інтелектуальній, художній, соціальній тощо. Творча людина завжди матиме мету, вона шукатиме нове, вона буде йти до нових, незнаних, висот, аби підкорити їх. Творчість і активна діяльність нерозривно пов’язані між собою. Через розвиток творчих здібностей вчитель формує найкращі риси характеру, допомагає пізнавати світ, активізує розум та волю, спостерігає за змінами в поведінці, вчить пристосовуватися до обставин, зівжди шукати вихід та перемагати. Урок літератури – благодатне поле діяльності. Авторська концепція, власне прочитання твору та позиція вчителя переплітаються між собою і настає момент істини для учня: приходить розуміння чогось досі незрозумілого, відкривається світ прекрасного, виникає бажання (не примус, а бажання) продовжити пошуки відповідей на одвічні риторичні питання...

Урок літератури формує особистість. Специфіка цього предмету більш спрямована не на розвиток власне системи понять, правил, законів, а на розвиток творчих здібностей, тобто, урок літератури базується на емоційному сприйнятті, на пошуковій роботі, на рівні відчуття. Тут немає сталих формул та понять, тут рівняння та задачі іншого, суто життєвого плану. Безумовно, є теорія літератури, яка вимагає знань певної термінології, але це розглядається в комплексі з вивченням твору і підсилює значення творчого підходу до вивчення предмета, тому що учень вчиться застосовувуати знання з теорії на практиці. На такому уроці учень поринає у світ творчості – знайомиться з художньою лабораторією письменника, його виражальними засобами, ставиться в умови, коли треба написати листа герою, взяти участь в інсценівці, намалювати ілюстрацію до твору тощо. Тобто стає співтворцем. Тому урок літератури не можна уявити поза творчістю, поза розвитком уяви учнів, фантазії, асоціативності мислення, образності, уміння естетично оцінювати життєві, мистецькі явища. І дуже багато питань виникає навколо творів, рекомендованих програмою. Як правило, вони подобаються авторам навчальної програми і зовсім не цікаві учням. Що ж робити? Як заохотити до читання? Може, залишити на потім, на більш свідомий вік? Адже в підлітковому віці, погодьтеся. не всім зрозумілі вчинки Анни Кареніної або Чіпки Варениченка......Поспілкуємось?