Дим і випалена земля — звична картина на початку весни для селян. ДСНС і прості мешканці чи не щодня фіксують підпали трави. Користувачі соцмереж поширюють фото спустошених ділянок із закликами до паліїв схаменутись.
Чи насправді попіл удобрює ґрунт?
З одного боку, попіл багатий на неорганічні солі та різні мікроелементи, які слугуватимуть поживою для ґрунту. А з іншого, під час випалювання трави спалюється органіка.
Якщо немає органіки, що міститься у сухій траві, то ґрунтові мікроорганізми починають їсти гумус. А в 1 г ґрунту їх мільярди. Зараз середній вміст гумусу по Україні близько 5,5%, а 30 років тому він сягав 7%. Під час пожежі згорає 1-2 см ґрунту. На відновлення 1 см верхнього знадобиться 100 років. Під час спалення відбувається стерилізація ґрунту — знищення шкідників, бур’янів і патогенів.
Це такий дешевий спосіб підвищити вміст азоту в ґрунті шляхом загибелі груп мікроорганізмів. Так, краща трава після цього виросте. Але буде спалено органіку.
В процесі горіння у повітря виділяється діоксид вуглецю, який є одним із шести основних парникових газів. Також утворюється багато шкідливих для дихальної системи сполук. Зауважимо, що згубні для здоров’я людини речовини (канцероген, бензопірен, високотоксичні діоксини тощо) виділяються у довкілля і під час тління листя.
під час спалення знищуються корені, бульби, цибулини та пагони весняних рослин. Натомість гарно «виживають» бур’яни типу пирію, чию розгалужену і достатньо заглиблену кореневищну систему ніяким підпалом не «вбити». Гинуть усі ранньогніздові птахи, що будують гнізда на землі у сухій траві – жайворонки, щеврики, плиски, чайки.
Водночас незліченну кількість «жертв» вогню не порахувати і не побачити неозброєним оком. Поверхневий шар ґрунту є найбільш заселеним живими організмами прошарком землі. Відтак під час спалення гинуть рослини, тварини, комахи, бактерії та дріжджі, які живуть у ґрунті і беруть участь у його формуванні.
https://vseosvita.ua/news/yaki-buvaiut-hnizda-ta-chomu-ne-mozhna-palyty-sukhostii-89374.html
