Днями, після чергової історії від подруги про її безкінечні спроби "вибити" консультацію від викладача, задумалась: а що взагалі відбувається з нашою вищою освітою?
Якось, під час дистанційки, спостерігала цікавий феномен: викладачі, які начебто мали нас навчати, вперто не виходили на відеоконференції. Їхні лекції нагадували серіали 90-х — коротко, без логіки й без шансу на продовження. Завдання ж виглядали як випробування на кмітливість: “Розв’яжіть, знайдіть, але деталей не дамо. Хочете пояснень? Ну-ну, удачі!”
Одного разу мене розбудила SMS від студентки (о, ці студентські 6 ранку): “Маріє Іванівно, а як ви робили курсову? У нас завтра захист, викладач сказав, що всі в відомості — на перездачу. Просто курсова — неготова, а він за тиждень про неї згадав…” Уявіть собі: викладач оголошує тему за тиждень до захисту і… зникає в тумані до самого дня іспиту. А в день "Х" урочисто заявляє: "За тиждень нормальну курсову написати нереально, але це не моя проблема. Перездача”.
Це тільки верхівка айсберга. Пам'ятаю, як одного разу я шукала рекомендацію від наукового керівника. Чекала місяць. Нерви, листи, дзвінки — і ось, у день дедлайну, отримую відповідь. Тексту дві стрічки, форматування зламалось, а в кінці стоїть не моє ім’я.
Але найцікавіше: викладачі ображаються, коли ти з цим стикаєшся. "Ну що ти хочеш? Ми й так завалені роботою!" — кажуть вони, забуваючи, що студенти — не вантаж. Це люди, які прийшли навчатися.
І от я сиджу з кавою й думаю: чи потрібна нам вища освіта, де студентів навчають так? Де в основі — формальність, а не якість? Де ті самі дипломи більше схожі на квиток у майбутнє, що можна купити, ніж на реальний результат праці?
Ми, вчителі, часто жартуємо: "Ось прийдуть до нас працювати ті, кого навчили так само..." Але це не смішно. Бо приходять. І ти бачиш, як зникає любов до професії, а разом із нею — і повага до навчання.
Тож, можливо, питання про потребу вищої освіти варто ставити ширше: а яка освіта нам потрібна? І чи можна виправити те, що є зараз? Відповідь лишається відкритою. Але кожен із нас — учитель, студент чи просто спостерігач — може долучитися до її пошуку.
Мені цікаво, а що думаєте ви?
