Чорна Пасха...Чорні стрічки...
Чорна хустка та думки...
Догорає з плачем свічка,
Чорні будні нелегкі.
Пустий стільчик... Пусті стіни...
Пусте серце... Неживе,
Воно наче трішки б'ється,
А насправді вже пусте.
Гірке тісто... Гіркі страви,
Не печеться: все горить,
Доки кров у світі ллється,
Кожна долечка болить...
Дзвін веде усіх до храму,
Кошик наче у руках,
Не до нього усім справа,
А до Бога.... Як же ж так?
Як радіти, що Воскрес Ти,
Коли гинуть тут сини?
Чи потрібно паску нести,
Якщо поряд - не вони.
Не вони... Безодня... Прірва...
Завжди роблю зайвий чай...
Все свячене - на могилу,
А до столу? Вибачай...
За столом сидять родини,
Що обряди бережуть,
Хай вкладають усі сили,
Це рідненьке...Не забудь...
Ну а ми, під чорні стрічки,
Йдемо всі до домовин,
Вибач, Боже, темні річки,
Поряд з нами тут... Амінь.
