У вітчизняній освіті енергія поїзда традиційно спрямовується у свисток. От ніхто не переймається організацією свята у перший день навчання десь там у США чи Німеччині. Прийшли собі й вчаться. Навіть фіксованого дня початку навчального року у більшості країн немає... Однією з причин цього є небажання створювати напругу у транспорті. Щоправда, у Німеччині першокласники традиційно отримують Schultüte (кульок з солодощами, який купують батьки учнів).
А у нас за два тижні до Першого дзвоника – «пробні збори» дітей, репетиції, «пекельна кухня» у батьківському вайбер-чаті. Купа грошей викидається на декор, вбрання, квіти... Як наслідок, усі заведені й зморені ще до початку роботи школи.
Не забувайте, що перед цією першовересневою запарою заклад освіти готувався до нового навчального року і проходив процедуру перевірки та «прийняття». Зрештою, ця процедура ніде у світі не практикується, бо будівля школи завжди готова. Якісь роботи, звісно, проводяться й під час літніх канікул, але це все робиться непомітно для колективу. Навіть велике прибирання, як правило, роблять професіонали з клінінгової компанії, які мають відповідну техніку для миття вікон, килимових покриттів чи м'яких меблів.