Чекає мати, виглядає сина...
Ще скільки слів не сказано в житті,
Любов'ю ніжно пестила, ростила,
Бажала лиш добра йому в путі.
А син пішов на захист Батьківщини.
Матусину науку він зберіг.
Героєм виріс з юного хлопчини.
Слова матусі — ніжний оберіг.
Ні разу на війні він не вагався,
Відважно нісся з ворогом на бій,
Від труднощів ніколи не ховався,
Рішуче йшов до своїх світлих мрій.
Не знає ненька, чи прийде додому
Найкращий, наймиліший її син.
Це Господу одному лиш відомо.
О скільки вже прибуло домовин!..
... Загинув син... ще маками розквітне
Вкраїнська, кров'ю скроплена, земля,
Ще небо буде мирне і привітне
Й полине краєм пісня солов'я.
Настане спокій, прийде перемога,
Яку так син виборював в боях,
І прийде радість тиха до порога,
І жито заколоситься в полях.
Ще рясно зацвітуть нам юні весни,
Минеться біль із серця... зникне страх.
І зв'яжуться щасливі перевесла,
І миру закружляє в небі птах.
Оксана Козак
23.01.2023
