Часом замріяна буває...
Так щиро посміхається вона…
І голосно дивується, а може -
Завзято сперечатися щодня…
Буває зупиняється в порозі…
І з сумом проводжає даль...
Туди, де стеляться дороги
І, де жила її печаль...
Не хоче говорити й слова,
"Вона не в дусі",- скажуть їй,
Та милим поглядом,
ласкавим...
Вона завжди всміхнеться всім…
Її дивує загадковий простір...
Прекрасні миті в мерехтінні дня…
А за дітей життя положить!
Відкриє світло їм щодня.
Не заважайте її мріям,
Не смикайте весь час рукав,
Вона ніколи не зупинить -
Потік життя!
Велична і всесильна Жінка!
Неперевершена хода.
Для чоловіка вічна втіха,
Вона прекрасна, як Зоря.
ND
