ЧАРІВНИЧЕНЬКА - ЗИМА
А
А сніжиночки кружляють,
Ніжно линуть до землі.
Серце й душу звеселяють
Ці пушиночки малі.
Б
Білі, ніжні і веселі
Тихо стеляться до ніг.
Зима крутить каруселі,
Сипле з неба білий сніг.
В
Витанцьовують сніжинки
Танго, румбу і вальсок,
Наче справжні балеринки,
Вправо, вліво роблять крок.
Г
Гарно стало, мов у казці,
Сніжно-біло навкруги:
І зима у білій масці,
І довкіл білі сніги.
Ґ
Ґелґотіли заметілі,
Хуртовини і вітри.
Кучугури всюди білі.
Сани швидко мчать з гори.
Д
Дітвора у сніжки грає,
Ніс щипає морозець,
А зима пісні співає,
Хороводить вітерець.
Е
Ех, летять санчата з гірки,
Ну, лиш спробуй, дожени!
Виглядають миші з нірки —
Хочеться на ковзани.
Є
Є і лижі на підхваті
У дівчаток і хлоп'ят.
Баби снігові пузаті
Поставали всі у ряд.
Ж
Жваво сойки налетіли
До насіння, до зерна.
І поля, й подвір'я біле —
Побілила все зима.
З
Завірюха скрізь гуляє,
На цимбалах виграє,
А ставочок замерзає,
Мов кришталь, дзвінким стає.
И
Ич, зима як розгулялась!
Випустила снігопад,
Веселилась, танцювала,
Фарбувала білим сад.
І
І синички прилетіли,
А за ними й снігурі,
На стареньку грушку сіли,
Що дрімала на дворі.
Ї
Їли хлібчик з годівнички,
Поклювали насінин.
Вже заснув біля кринички,
Мов павич, білий жасмин.
Й
Йосип з песиком гуляє.
Пес лишає лапок слід,
Так радіє, скрізь стрибає,
А під снігом справжній лід.
К
Крига вкрила воду в річці,
Що блищить, неначе скло.
Срібний іній на смерічці.
Стежку в поле замело.
Л
Лід звисає із-під стріхи,
То старається зима.
Льоду в неї повні міхи,
Роздає всім крадькома.
М
Морозець вийшов на лови,
Всіх хапає за носи,
А зима кує окови
Незрівнянної краси.
Н
На стежині чорний ворон,
В білих шапочках ліси.
Горобці співають хором,
Щось охрипли голоси.
О
Он сніжинка на калині,
Сріблом вишила зима.
Червоніє горобина,
Справжнє диво-дивина.
П
Побіліли всі дерева,
Поле, сад і оборіг,
А зима, мов королева,
Прийшла з снігом на поріг.
Р
Розцвіли на шибках квіти,
Їх малює морозець,
Є ромашки, сонце, віти,
Котик, білка й горобець.
С
Сяє сніг, немов перлинки,
Іній сяйвом виграє.
Знов летять, летять сніжинки,
Сонце світить золоте.
Т
Тягне котик хвіст до хати,
Весь біленький, у сніжку.
В хаті тепло... запах м'яти,
Чай із липи і бузку.
У
Усміхнувся дід Кирило,
Сніжок чистить у дворі.
Крук розправив чорні крила,
Прилетіли снігурі.
Ф
Фантастично на подвір'ї
Танцювала заметіль.
Всі стежки у білім пір'ї —
Зима грала водевіль.
Х
Хуртовина біля плоту
З вітром тихо гомонить.
Їжак впав в саду в дрімоту,
А ведмідь у лісі спить.
Ц
Цвіт біленький розсипає
Чарівниченька-зима.
В ніжних квітах вишня сяє —
У зими своя краса.
Ч
Чаклувала завірюха,
Замітала всі шляхи,
Зняла з дуба капелюха
І вдягнула на дахи.
Ш
Шапка пишна на горісі,
В шарфах білих яблуньки.
Чарівні бурульки в стрісі,
У перуках всі пеньки.
Щ
Щедра зимонька на чари,
Роздає їх всім і вся.
В небі світяться стожари.
Ох, прекрасна ця земля!
Ь
Зима стелитЬ покривала
Білосніжні навкруги.
ЛЬодом річенЬку скувала,
Снігом вкрила береги.
Ю
Юрмляться сніжинки в небі,
Тихо линуть до землі.
Від зими краси всім треба
І у місті, і в селі.
Я
Як зима в танку кружляє,
Сніг летить з усіх сторін.
Ковдру з пуху як встеляє,
Чути сосен передзвін.
Оксана Козак
10.12.2022
Із дитячої книги
"Скарбничка-чарівничка".
