Поруч з підсніжником на лісових галявинах можна часто зустріти зовні схожого на нього побратима – білоцвіт весняний. В народі цю квітку називають скороспілка весняна, лісовий нарцис, жовтка. Ці назви вказують на те, що квітка розцвітає однією з перших на початку весни та на наявність у неї жовтих вкраплень на пелюстках. Вчені-флористи стверджують, що головне призначення цих плям – показувати запилювачам шлях до нектару. Білоцвіт можна зустріти на вологих луках, в лісах серед чагарників Карпат, Розточчя та Опілля.
Ця ранньовесняна квітка людям відома ще з давніх-давен. Часто її зображення можна зустріти на родових гербах, поштових марках, що свідчить про велику пошану до неї. У Стрийському районі Львівської області дівчата тричі водили квіткою білоцвіту весняного по обличчю та промовляли: «Растику, растику, на тебе – роса, на мене – краса; на тебе – журба, на мене – радість; на тебе – старість, на мене – молодість». А в наш час, у XXI ст., білоцвіт весняний опинився під загрозою зникнення, охороняється законом та занесений до Червоної книги України. Чудовий білий килим із білоцвітів та підсніжників, розміром близько 3 га, можна зустріти в урочищі села Бронька, що в Іршавському районі Закарпатської області .
