Будь-якій реформі потрібні гроші

Уявімо, наші «агенти змін» прибрали в старших класах фізкультуру, мистецтво, інформатику, технологію – що робити цим вчителям далі? Ставати у центр зайнятості на соціально допомогу? Тоді виникає наступне питання, а чи не краще переглянути програму цих предметів (особисто у мене немає дорікань) та коштом зменшення інших соціальних виплат підвищити зарплату всім вчителям, зробивши всю програму цікавою та збалансованою.

Наступне важливе питання. Якщо ви зменшите кількість предметів, де гарантія, що в збільшений від навчання час моя дитина зосередиться саме на математиці, чи українській мові, а не піде розважатися. В решті решт, я мати, яка хоче всебічно розвиненого підлітка, а не просто знання з одного предмета. І варто комусь нагадати, що такий предмет, як фізкультура, не має ДЗ, навпаки, це дуже корисний та розважальний предмет.

Тож, ви вже, мабуть, зрозуміли, що я натякаю на глобальну фінансову кризу в Україні і глобальну проблему з великою кількістю державних дотацій. Чи дійсно треба кидати пил в очі розказуючи про погану програму, чи треба пошукати джерело фінансування освіти. Лілія Гриневич свого часу знайшла потрібні гроші на реформи.

Будь-який свідомий керівник в державі, чесно скаже, грошей нема, треба шукати шляхи і часто ці шляхи будуть дуже болючими, бо також стосуватимуться зменшення соціальних виплат для деяких категорій населення.
Будь-якій реформі потрібні гроші. Щоб віднайти гроші в Україні треба піднімати економіку. В Україні вже гарні робочі реформи, будь ласка, давайте їх поліпшувати та продовжувати.

Тож, чи не є популізмом гасла «зменшити кількість предметів»? Бо батьки учнів, які в житті нічого не досягли, не зможуть навчити свою дитину любити освіту, вони будуть говорити тільки зворотнє.

Я за здорове та освідчення суспільство! Немає нічого складного в базовій шкільній програмі!

Фотограф: Andrii Anna. Івано-Франківськ, 15.04.2021. На шкільному подвір’ї.