Річка кричить, мов скажений птах,
Що згубивсь десь далеко в вітрах.
Скрізь лиш смуток, біль і тривоги,
Ще мить і омиє від крові дороги.
Птиці бачать усе з висоти,
Та не в силах на крилах нести
Всіх поранених, вбитих за нас,
Ось настав цей пекельний вже час.
Брат на брата іде у бою,
Вкотре спати лягаю й не сплю…
Горить Україна в пекельнім вогні,
Нею керують глухі і сліпі.
Не чують й не бачать руїни,
Стріляють жителів країни.
Життя забирають юнаків,
Топчуть й нещадно б’ють вояків.
Так голуб потрапив в неволю,
За щастя і кращую долю
Готовий життя віддати,
Щоби корупцію подолати.
Та скоро тенета впадуть,до влади чесні прийдуть,
Голуба відпустять на волю,
Не буде кровавого бою.
