Вивчаючи історію Війська Запорізького, рій “Нащадки козаків” був особливо вражений подвигами запорожців. Переслідуваний ворогом козак часом залазив у хащі, де кишіли гади, або кидався в річку й висиджував на її дні тривалий час, дихаючи через очеретину. Сам, чатуючи на ворога, він часто залягав у високих очеретах, де його жорстоко кусали комарі, сліпні, оводи. І козак терпів, бо сам свідомо обрав такий шлях у житті бути захисником рідного народу.
А дізнавшись, що козаки були міцного здоров'я, легко переносили холод і голод, невтомні, хоробрі, сильні, юні джури і собі взялися до справи. Незважаючи на негоду на вулиці, продовжують виконувати вправи вдома: присідання, розтяжки, виси і упори. Поодинці і вдвох. Під музику і під рахунок. Щоб стати сильними, спритними, витривалими. Бо ми – НАЩАДКИ КОЗАКІВ!
