БЛИЗНЮЧКИ
Як тільки сонце припече сліпуче,
Біжу я до канави в очереті –
Прошепочу воді чарівне «Де ти?!»
І з’явиться на дні кирпата штучка:
У неї (як у мене!) є веснянки,
І хвостики, немов забрала в мишки,
Так морщить носик дівчинка потішно
Й чомусь постійно грає у мовчанку…
Я їй кажу: назвися для початку,
Тобі я пропоную вірну дружбу .
Скажи хоч слово, незнайомко. Ну ж бо!
Лише сміються теплі оченята.
Кумедно підіймаєш ліву ручку,
Коли свою я простягаю праву.
Мені з тобою весело й цікаво.
Дорослі! Тсс… Ти мій секрет, близнючко!
ID: 978251
