Білченя мале питало
Білку-маму у дуплі:
– Скільки літо те тривало,
Що вже осінь на дворі?
– Літо швидко промайнуло.
Вже і осінь на межі.
От і холодом війнуло,
Приморозило вночі.
А чому ти здивувалось?
Вже листки злетіли з віт.
Білченя лиш усміхалось:
– Я люблю цей гарний світ!
– Ми з тобою назбирали
І грибів, і шишок міх,
І горішків наскладали.
Хай летить вже перший сніг!
Оксана Козак
16.11.2025
