Попри те, що епоха географічних відкриттів вважається давно закінченою, карти різних частин світу досі уточнюють і поліпшують. В тому числі науковці шукають сліди клаптиків суші, які колись зображались на стародавніх мапах, а потім зникли.
Видання IFL Science розповіло про кілька таких островів-примар. Вони могли піти під воду з різних причин або й навіть ніколи не існували.
Бразиль
Це один з найвідоміших островів-примар, який, як вважалось, знаходився біля західного берега Ірландії. Його описували, як крихітну, покриту туманом скелю в Атлантичному океані. Вперше його нанесли на карту в 1325 р., але подальші спроби уточнити його місцезнаходження виявились марними. Тому виникла містична теорія, що Бразиль виринає лише раз на сім років і приваблює мореплавців, але вони проходять на своїх суднах крізь нього, як крізь туман.
Більш предметний опис ймовірного острова залишив капітан Джон Нісбет. У своїх записках він розповідав, як застряг на Бразилі разом з командою, і описував його, як безлюдний замок, де вони зустріли привида, який розповів їм про давню історію острова за щедрим бенкетом.
Найактивніше Бразиль шукали у 15 столітті, коли до нього спорядили одразу кілка експедицій. Останню очолював Джон Кебот. Але він доплив до Північної Америки, так і не натрапивши на примару. З 1865 року острів перестали позначати на картах. Швидше за все, в реальності його ніколи не існувало.
Антилія
Острів семи міст "знаходили" в Атлантичному океані на захід від Португалії та Іспанії, приблизно у 200 милях від Азорського архіпелагу. Найраніші згадки про нього відносять до першого століття нашої ери.
Зроблена вченим Паоло Тосканеллі у 1474 році карта з позначенням Антилії спонукала Христофора Колумба спланувати зупинку тут, коли він здійснював свою експедицію до Індії. Але острова він так і не знайшов. Натомість Колумб назвав Антильськими островами архіпелаг біля узбережжя Америки.
