Зарядка
Люди заряджають навушники, метал,
Годинники, пляшки та телефони…
А душа мов кінцевий вокзал,
Все чекає на світ крізь заслони.
Лиш душа не під’єднаний штекер,
Не горить від реклами чи звуку.
Їй би легкість, як білий лелека,
І небесної правди на руку.
Їй би вірність, як іскра з печалі,
І любов, що не зрадить в дорозі…
Та заряд у людей у деталях,
А не в серці, що жде на порозі.
Безіменний Євген
