Бесіда з батьками на тему:
«Важливість контролю навчальної діяльності дітей»
Батьки повинні завжди контролювати навчальну діяльність своїх дітей. З боку батьків у стосунках зі своїми дітьми необхідно зменшувати хворобливість переживань дітей з приводу невдач, допомагати їм емоційно переборювати ситуації, які пов'язані зі шкільними оцінками. Похвала необхідна, але треба вказати на помилки, недоліки, неточності.
Як ставитись до шкільної оцінки в сім’ї? Як зробити так, щоб ваше ставлення позитивно впливало на вашу дитину, а не пригнічувало її ще більше.
Правило 1: заспокойтеся. Сконцентруйте свою увагу на диханні: один, два, … десять… Відчуйте спокій, рівновагу. Згадайте про свої колишні «успіхи». «Постійте в черевичках» своєї рідненької дитини. А тепер можна починати розмову, а може… тільки послухати дитину, співчуваючи її бідам, а може… допомогти розібратись у складній теоремі, а може… Пам’ятайте, що спілкуватися в люті, роздратуванні – все одно, що включити у автомобілі «газ» і натиснути на гальма.
Правило 2: не поспішайте. Старий, вічний педагогічний гріх. Ми очікуємо від дитини «все й одразу». Ми вимагаємо негайних успіхів, іноді не отримуємо їх, але при цьому навіть не уявляємо, як нашкодили. Нам потрібно, щоб дитина вчилася сьогодні добре, ми примушуємо її – вона вчиться, але стає «зубрилкою» і ненавидить учення, школу, а може й …вас.
Правило 3: безмежна любов. Ви любите свою дитину, незважаючи на її «успіхи» у школі. Вона відчуває вашу любов, і це допомагає їй бути впевненою в собі і подолати невдачі.
Правило 4: не бийте лежачого. «Двійка», а для когось і «четвірка» – достатнє покарання, тому недоцільно двічі карати за одні й ті ж помилки. Дитина очікує від батьків не докорів, а спокійної допомоги.
Правило 5: щоб позбавити дитину недоліків, намагайтеся вибрати той, якого ви найбільше хочете позбавитися, і говоріть тільки про нього.
Правило 6: найважче: оцінка повинна порівнювати сьогоднішні успіхи дитини з її власними вчорашніми, а не тільки з державними нормами оцінювання.
Правило 7: не скупіться на похвалу: будуючи стосунки з власною дитиною, не орієнтуйтеся тільки на шкільні оцінки. Немає такого двієчника, котрого немає за що похвалити.
Правило 8: виділіть у морі помилок острівок успіху, на якому зможе триматися дитяча віра в Себе і в успіх своїх навчальних зусиль.
Правило 9: ставте перед дитиною найбільш конкретні та реальні цілі, і вона спробує їх досягти.
Правило 10: не рвіть останню нитку. Досить часто дорослі вимагають, щоб до занять улюбленогю справою (хобі) дитина виправила свою успішність у навчанні. У ряді випадків така заборона має стимулюючий характер і справді спонукає дитину до навчання. Але буває це тоді, коли справи з навчанням ще не дуже запущені і до нього ще є інтерес. Якщо ж зацікавленості вже нема, а в дитини є хобі, сфера живого інтересу, то треба не забороняти, а всіляко підтримувати, бо це саме та ниточка, за яку можна «витягнути» дитину до активного життя у навчанні.
Для того, щоб ці правила виявились ефективними, необхідно їх об’єднати: дитина повинна бути не об’єктом, а співучасником власної оцінки, її слід навчити самостійно оцінювати свої досягнення. Уміння себе оцінювати є необхідним компонентом уміння вчитися – головного засобу подолання труднощів у навчанні.
