Переглядаючи різні шкільні сайти, я помітив, що на деяких є згадка про учнівське самоврядування, а на деяких нема. Згадка? А більше? Ну, щоб регулярно так щось повідомлялось, в новинах? Виходить якась така шкала об'єктивної оцінки рівня розвитку цього суспільного інституту в даному закладі освіти? А ну, давайте придивимось уважніше.
1. Шкала
… може виглядати так:
1 – повна тиша.
2 – на сайті є хоча б одна згадка.
3 – на сайті є регулярні повідомлення про події учнівського самоврядування: засідання його органів, заходи, дискусії, проекти якихось документів чи пропозиції щодо майбутньої роботи – будь що.
4 – повідомлення про учнівське самоврядування є на Фейсбук-сторінці закладу освіти.
5 – про учнівське самоврядування пише шкільна газета.
О, п'ятибальна система? Перевірена часом, може й застаріла. Але ми можемо потім щось і додати чи переглянути. Зараз давайте про більш принципові питання: про Фейсбук-сторінку і газету як певні щаблі поступу у розвитку учнівського самоврядування. Дійсно, чому так?
А тому, що наявність у закладу освіти сторінки і газети – це об'єктивний показник просування від старої радянської школи (СтаРШ) до Нової української (НУШ). То без сумніву. А учнівське самоврядування – важливий компонент тої НУШ як системи. Відтак ми можемо вважати, що як заклад вже дійшов того, що і сторінку запровадили, і газету навчились робити (а це ж складніше, ніж сторінка), то і самоврядування учнівське розвинули й зміцнили. Саме за допомоги тих комунікаційних форматів.
Підкреслимо ще раз, що йдеться про засоби формального (відтак об'єктивного) вимірювання, інструменти порівняння, а не про системну, авторитетну оцінку, що її може зробити тільки педагогічна рада цього закладу. Але ж засіб об'єктивний? Без сумніву. Простий і доступний? Ну, це ще треба перевірити. Відтак маємо спробувати використати на практиці.
Втім, ще одне міркування: як спробувати дати назву крайнім значенням тої шкали, то виходить "Бастіон СтаРШ" і "Зірка НУШ". Мені сподобались саме такі слова, а ви запропонуйте щось від себе, порівняємо.
2. Приклад
Ну все, теорію більш-менш сформовано, починаємо випробування. Рушаємо покроково.
2.1 Сайт
Заходимо на посилання і бачимо таку картинку:
Втім, малувато, здається? І, сказати правду, не на всіх сайтах закладів освіти є оцей пошук, то що робити?
Скопіювати за допомоги Ctrl-C, а потім вставити через Ctrl-V в стрічку браузера оцей текст: site:http://znz1.varashosvita.rv.ua/ учнівське самоврядування
Так, потім натиснути – ви побачите ось що. Чогось набагато більше, ніж два повідомлення, які ми вже бачили. Я не знаю, чому так, але Гугль завжди дає кращий результат, ніж штатні пошуки на сайтах.
А на майбутнє оце саме посилання запам'ятайте в браузері. Тоді для пошуку на якомусь іншому сайті треба бути просто спочатку скопіювати його адресу (Ctrl-C + Ctrl-V), потім визвати згадане посилання і підставити в ньому нову адресу пошуку. Ну то, звісно, факультативно, кому цікаво. А ми рушаємо далі.
2.2 Сторінка
Тут все набагато простіше. Бо на сторінках завжди є штатний пошук. А в нашому випадку це тут. І можна порівняти з тим, що є на сайті.
2.3 Газета
З газетами може бути по-різному. Як вона в такому форматі, то просто. А як в такому, то, звісно, складніше і, може, не так зручно, але то справа звички.
2.4 Висновки
Очевидні: зірка! Втім, зрозумілі й вади формального методу: дещо ми втрачаємо чи не можемо побачити. Але ж основа для порівняння є? Без сумніву, а надалі заглиблення, змістовні питання і пошук напрямків поступу, просування бастіонів до зірок. І по окремих закладах і по тергромадах.
3. Домашнє завдання
О, домашні завдання ніхто не любить, слабка надія, що хтось візьметься виконувати. Але ж шкалу хочеться випробувати, то завдання сформуємо, а вже чи хтось виконає або ніхто не виконає - то побачимо.
Отже, треба зайти на сайт своєї школи... Ну і далі за схемою, що є в прикладі. Дуже просто.
То як у вас? Бастіон чи зірка?
