Бал серед чуми
Сонечка кульбабок на узбіччі,
між дерев зелені острівці.
На каштанах запалали свічі,
наче поминальні каганці.
Вітер яблуневим цвітом носить,
сипле на волосся білизну...
Одинока пташка десь голосить.
Ця весна не схожа на весну.
Горе заплелося у тривогах.
Два життя -- роз'єднані мости.
Вирви і руїни. На дорогах
техніка ворожа. Блокпости.
Сонце, наче Господа знамення,
проблиском серед густих димів.
Списане із фресок сьогодення,
чи продукт недовчених умів?
А дзвінок мобілки, ніби тронка*,
залітає звісточка в етер...
І забуте слово "похоронка"
давить в кільканадцять атмосфер.
Зелень первозданна, мов контрасти,
чорних закіптюжених місцин..
Славно потрудилися фантасти,
сценаристи клану сарацин...
Супровід -- не труби, не литаври,
не валторна -- завиває "Град".
Не людська подоба, не кентаври,
бал серед чуми. В mazkvі -- парад.
Тронка — діалектна назва пастушого дзвіночка, який вішають на шию тваринам, щоб їх легше було розшукувати в темряві, в лісі.
09.05.2022
