Авторські вірші у вивченні історії України
Майбутнє світу і людства – у навчанні. Розвиток відбувається дуже швидко. Сучасна дитина поставлена життям в такі рамки, коли треба багато працювати, швидко пристосовуватися до нових умов, швидко їх змінювати і знову йти вперед. Навантаження неймовірні, програми складні, а життя вимагає високого рівня знань.
Школа має виховати самодостатню людину, справжнього громадянина своєї держави. За цими майбутніми громадянами – майбутнє України. Адже саме у школі формуються національні та загальнолюдські цінності. І формула «Я – громадянин світу» має бути пріоритетною при виборі моделі поведінки і життєвого шляху. Сучасна школа повинна навчити учнів вчитися і повинна допомогти їм здобути міцні знання.
Як відомо, без минулого немає майбутнього. Отже, роль історичної науки – завжди в пріоритеті. Події, дати, персоналії завжди мали великий вплив на формування і становлення особистості. В процесі вивчення історії формується історичне мислення, запорука того, що людина, осмисливши минуле, адекватно буде ставитися до сучасного і правильно прогнозуватиме майбутнє. Знання історії створює перспективи на майбутнє.
Великий вибір методів і засобів формування ключових компетентностей готує учня до життя,формує його як особистість. Такий підхід забезпечить комфортне життя в сучасному світі. Історичні знання дають всебічний розвиток, вчать учнів аналізувати, співставляти, робити висновки.
Школа повинна формувати творчу особистість, використовуючи для цього будь-які можливості. Учитель власним прикладом має стимулювати учнів до творчості, розвивати в них творче мислення. Історія створює в цьому сенсі великі перспективи.
Працюючи в школі не одне десятиліття, у своїй роботі широко використовую поетичне слово. Як це часто буває, не завжди можу підібрати потрібні рядки у різних авторів і не всі історичні моменти є у поезії. Це спонукало мене писати авторські вірші. По суті моя творчість – це віршована історія. Створюю повну серію віршованої історії України. За допомогою простих слів і віршування краще сприймається матеріал, його можна швидко повторити і запам’ятати.
Віршована історія – це ще один із засобів викликати у дітей інтерес до історії, до минулого. Часто сам факт трактування складних історичних подій поетичними рядками викликає інтерес.
Посібник у своїй роботі можуть використовувати всі, хто не байдужий до творчості і до історії, хто хоче урізноманітнити важку працю навчання. Повні версії віршованої історії різних періодів можуть використовувати учні та студенти, а даний посібник найбільше підходить для вчителів, оскільки тут є лише фрагменти творів і завдання, які за допомогою віршів, можна виконати. Посібник складений за всією програмою з історії України. Учитель сам має вибрати, що він може використовувати, а від чого треба відмовитися. Адже саме декламування іноді вимагає певних акторських якостей. Як часто це робити – підкажуть самі учні. Вірші урізноманітнять роботу на уроках, дадуть можливість учителю проявити себе як творчу особистість.
В Новій Українській Школі творчий учитель має виховати творчого учня. За цим – майбутнє!
Тема. Відлік часу в історії
При знайомстві з предметом можна запропонувати такі віршовані рядки.
Історія
Історія – дослідження,історія – це розповідь,
А також – повідомлення і про події оповідь.
У неї відповідь завжди: як люди жили, що могли,
Як будували й берегли,що, як відкрили, хто й коли.
Товста Могила й пектораль,ворота Золоті й «Буквар»:
Хто це зробив і описав,і в кого - історичний дар.
Розповідаючи про золоту пектораль, можна використати однойменний вірш. У ньому є інформація для запам’ятовування: де знайдено пектораль, хто це зробив, скільки років пам’ятці, які картини і якого народу на ній зображені. Учні читають вірш і записують потрібну інформацію.
Золота пектораль
Поблизу Чорного моря відомо Могилу Товсту:
Там, де Борис Мозолевський,знайшов пектораль золоту.
Гуляє вітер у травах,виблискує вранці роса.
Дві тисячі років в кургані лежала нагрудна краса.
З золота шкура овеча, а також щоденне буття,
Очима давнього майстра бачимо скіфське життя.
Тема. Де відбувається історія
У вивченні історії обов’язково використовуються карти. Це досить велике джерело інформації , і вміння його використовувати створює додаткові можливості. Знайомство з історичною картою підтверджує думку про те, що історія вивчається у часі і просторі.
Історична карта
Зображення на карті є материків, країн і міст.
Масштаб указує на те,у скільки більшим буде зріст.
На різні теми карти є з окремими подіями,
А стрілки вказують на те, що знамените діями.
Події різні є на них,і зміни території:
У часі та у просторі вивчаємо історію.
Тема. Джерела до вивчення історії
У вивченні історії України, як і всесвітньої, велике значення мають історичні джерела. Споглядаючи і вивчаючи їх, учені роблять висновки про те, яким було життя наших далеких предків. Будь-яка річ із минулого може багато розповісти. При вивченні цієї теми роблю наголос на тому, що треба зберігати пам’ятки минулого. Розповідаю про них, використовуючи віршовані рядки.
Писемні історичні джерела
Малюнки на стінах печер щодень художник малює.
Відомо вже, що писемність п’ять тисяч років існує.
Кора берези й пергамент були основні для письма.
Книги трапляються рідко, коли ще паперу нема.
В монастирях і соборах скарб цей збирали свідомо.
Багато книг – у «Софії…», та місце їх – невідоме.
Монети
Монети – також пам’ятки, на них - події, назви й дати,
І нумізматові завжди багато можуть розказати
Портрети й прізвища на них – як біографія грошей,
Тут є рослини і тварини,картини із життя людей.
Тема. Історія України в пам’ятках
Пам’ятки історії – свідки минулого. Одні з них споглядають усі, не приховуючи здивування і подив, інші – доступні тільки вузькому колу науковців. Всі вони зберігають нашу історію.
Софійський собор
Чимало пам’ятних споруд побудували на Русі.
Собор Софійський до сьогодні стоїть у величі й красі.
Тринадцять золотавих бань Святу Софію прикрашають.
Цю пам’ятку архітектури усі кияни добре знають.
Різноманітних таємниць вона розкаже ще багато.
Там побувати кожен раз – це для душі – велике свято.
Такі святині зберегти прийдешнім поколінням треба,
Бо будівництво їх святе вирішувалося на небі.
Тема. Дослідники історії
Розглядаючи питання про істориків, треба наголосити, що інтерес до минулого з’являється з появою самої людини. Віршованою строфою учні запам’ятають Нестора і його знамениту «Повість минулих літ».
«Повість минулих літ»
Як складалося в слов’ян все
І який тоді був світ
Гарно відає все Нестор
В «Повісті минулих літ»!
Тема. Усе має минуле
Для усвідомлення теми пропоную висловити припущення про те, як у минулому здобували освіту, які навчальні заклади існували, чи завжди влада була зацікавлена в освічених людях.
Освіта
Школа, ліцей, гімназія навчали дітей освіти.
А ще – університети, де треба багато вміти.
Щоб всього цього навчитись, потрібно волю здобути,
Бо вічне ярмо народу освіту не дасть набути.
Щоб зменшити неписьменність,відкрили недільні школи.
Не відмовлялись допомогти освічені люди ніколи.
Письменники і студенти знання непогані мали:
Вони були вчителями й рідної мови навчали.
Тема. Виникнення та становлення Русі –України
Початок вивчення історії України завжди викликає помітний інтерес у дітей. Вони усвідомлюють, що це їхня країна, відчувають причетність своїх предків до творення історії. Вивчення теми про утворення Русі-України починаю з поезії. Вона має заінтригувати, зацікавити подальшим розвитком…
Давня історія
Про слов’ян, далеких предків, мова буде в нас така:
Як селилися, де жили і релігія яка.
Переселення народів і розселення слов’ян
Сформували українців, як окремий зовсім стан.
А з’явилися княжіння, влада князя в них була,
Величезні городища і дружина бойова.
Ці княжіння до держави українців привели.
Так Куявія з’явилась,- це в джерелах віднайшли.
Племінне полян княжіння наймогутнішим було.
І у Київській державі стало центром і ядром.
Тут заснований був Київ(що тоді вражав вже всіх!)
Києм, Щеком і Хоривом, й Либіддю, сестрою їх.
Зазвичай, інформація, яку несе даний фрагмент, учням уже відома і, прослухавши його , вони без проблем відповідають на запитання:
Хто були наші далекі предки?
Хто управляв державними утвореннями?
Звідки історики беруть інформацію про перші державні утворення?
Яке плем’я стало основою формування держави?
Хто заснував Київ?
Короткі і влучні характеристики швидко і легко запам’ятовуються.
Про князя Олега
Взявсь державу будувати князь Олег серед полян.
Приєднав древлян, чудь, мерю, кривичів і сіверян.
В Візантію з військом бравим двічі у похід ходив
І щита свого на брамі у Царгороді прибив!
Про князя Ігоря
Ігор князював потому, племена всі підкорив
І похід у Закавказзя досить вдало він здійснив.
Данину збирав з підлеглих і по людях він ходив,
Тож народ в землі Древлянській за полюддя його вбив!
За віршованими рядками учні роблять порівняння політики княгині Ольги та князя Святослава, визначають пріоритети, висловлюють свою оцінку подій, відповідають на запитання:
Яку мету переслідував кожен із князів?
Які пріоритети правління кожного князя?
Чи можна твердити, що Святослав продовжував політику своєї матері?
Княгиня Ольга
На престол князівський сіла Ольга, Ігоря вдова.
Інші правила з’явились і політика нова.
Ольга правила уміло:данина – князівський корм!
Як помстилася древлянам, переходить до реформ.
Запровадила «уроки», а в укріплені місця,
Що погостами зовуться, данина стікалась вся!
Розділилися податки – щось - державі, щось - собі.
На місцях – центральна влада, тож не бути боротьбі.
Дипломатія наочно демонструє мирний шлях –
Завдяки переговорам , оминути воєн жах!
Князь Святослав
Князем - лицарем відважним Святослава всі назвуть.
Бути все життя в походах – це його князівська суть.
Був хоробрим, скромним, мужнім і шляхетним на той час.
Про похід попереджав він і казав: «Іду на вас!».
Із Хозарським каганатом досить вдало воював.
Візантійський імператор на війська Русі напав.
І тоді під Доростолом була битва головна,
Почались переговори, Доростол здали сповна.
З печенігами постійно мав боротись Святослав.
Монархічного правління принцип на Русі заклав.
Тема. Київська держава (Русь-Україна) наприкінці Х – в першій половині ІХ століть
Використовуючи тексти, пропоную учням скласти історичні портрети князів Володимира Великого та Ярослава Мудрого.
Володимир Великий
З Володимиром Великим християнство в Русь прийшло,
Бо язичництво до того панівним у ній було.
Він розширював кордони і державу укріпляв.
Як зробити мир в країні, Володимир добре знав.
По реформі управління відрядив своїх синів,
Щоб в усіх кінцях держави представник сім’ї сидів.
Гроші з золота і срібла карбувались на Русі.
Княжий тризуб на монетах у державі знали всі!
Першу церкву змурували, десятину князь давав.
А народ тому ту церкву Десятинною назвав.
Після смерті князя бились в міжусобній боротьбі.
Кожен в Київ дуже прагнув і побільш земель собі.
Князь Володимир Великий:
запровадив християнство як державну релігію;
укріпляв державу;
здійснив реформу управління;
карбував золоті і срібні монети;
будував муровані церкви;
віддавав на церкву десяту частину своїх прибутків.
Ярослав Мудрий
Всі брати претендували й сили мали чималі.
Ярослав сів на престолі - «самовладець» він землі!
З непокірними жорстокий - не вважав це за вину.
Вдосконалив управління і пом’якшив данину.
Розбудовував він Київ - земляні навкруг вали.
Вороги претендували, а здобути не могли!
Золоті ворота сяють, є палаци і мости,
Мури зведені повсюди – не усі могли зайти.
У Софійському соборі - велич, що немає слів,
Укладали договори і приймали всіх послів.
Цю споруду гармонійну архітектор вдало звів.
В ній – мозаїка, і фрески ,та тринадцять куполів!
Школа там й бібліотека - Ярослав книжки читав.
«Руську правду» узаконив, іноземні мови знав.
Мудро і дипломатично доньок заміж видавав.
Недарма «тестем Європи» ввесь загал його назвав.
Приділяв увагу церкві, розвивав монастирі,
Незалежності він прагнув в міжцерковній боротьбі.
Після смерті Ярослава перейшло все до синів.
Кожен визнав свою землю - Ярослав того хотів.
Князь Ярослав Мудрий
Ярослав Мудрий – «самовладець» землі
Мудрий правитель
Розбудова Києва
Софійський собор – найвеличніша споруда Києва
«Руська правда»
Ярослав Мудрий – «тесть Європи»
Релігійна політика Ярослава
Розквіт Русі-України за Володимира Великого та Ярослава Мудрого не можна повноцінно уявити без розгляду культури. Величні храми і сьогодні полонять уяву і заставляють схиляти голови перед талантом майстрів. Безумовно, культура Русі-України заслуговує на увагу! При вивченні цієї теми, можна учням запропонувати скласти план уроку, використовуючи текст вірша. А можна його використати при підведенні підсумків уроку.
Культура Русі-України
Русь –Україна є талановита!
Культурний спадок має он який!
Минулим втаємниченим сповита,
Шлях історичний зовсім не простий.
В церквах й монастирях дітей учили,
Відкрили навіть школу для дівчат,
І наукові відкриття робили,
Й перекладали те, що інші вчать.
Все вивчити й зробити всьому опис –
Такий у науковців був завіт.
Архітектурні пам’ятки й живопис
Дивують і сьогодні цілий світ!
Церкви, собори, храми – все величне,
Вражає грандіозність і краса,
Все – геніальне і, до болю, звичне,
Як на світанку на траві роса.
Дмитро Солунський – образ знаменитий
В Михайлівськім соборі на Дніпрі
Із камінців, як з золота, відлитий,
Ввібрав все українство у собі.
Все українське: зачіска і погляд.
Що відступ від канону? Що талант?
Не знав Алімпій, роблячи свій огляд,
Від забуття надійний це гарант!
Про Київську державу сповіщає
У «Повісті…» нам Нестор про таке:
Що Русь від Ноя свій початок має,
І про князівські чвари: все, як є…
І автор «Слова…» був талановитий.
Так і не знаємо його ім’я.
Він розбратом і війнами був ситий,
І утверждав, що Русь – одна сім’я.
Багато археологи відкрили,
Воно дивує і сьогодні нас:
Як наші предки в ті часи нажили
Скарби зі срібла й золото прикрас.
У книгописців теж важка робота,
Не можна помилятись аж ніяк!
Щоб записати все – одна турбота.
Ці книги нам сьогодні, як маяк!
Заставку дуже довго малювали,
Ініціал потребував труда,
Малюнки інтересу додавали,
Зробити книжку – справа непроста.
Уміли наші предки захищатись:
Фортеці й замки будували скрізь.
Щоб ворогам не дати познущатись,
Укріплених багато треба місць.
Цій величі не можна не вклонятись,
Хоча пройшло немало вже віків,
Продовжуємо щиро дивуватись,
Що зберегти народ усе зумів!
План уроку «Культура Русі-України».
Освіта Русі-України.
Архітектура і живопис.
Літописання і література.
Археологічні знахідки.
Книжна справа.
Тема. Київська держава в другій половині ХІ – першій половині ХІІІ століть
У великій і могутній Київській державі після смерті Ярослава Мудрого посилюються відцентрові тенденції. Починається період феодальної роздробленості. Держава розпадається на удільні самостійні князівства. Кожен мав свою землю, але це не припиняло міжусобної боротьби між Рюриковичами.
Феодальна роздробленість
Після смерті Ярослава перейшло все до синів.
Кожен визнав свою землю – Ярослав того хотів.
Але прагнули всі в Київ і боролися за те,
Призабувши свого батька розпорядження святе.
Виникали і союзи, був у них тріумвірат,
Але часто забували, хто є ворог, а хто – брат!
Уже половці почали нападати на братів.
Боронились у союзах, хто кого знайти зумів.
А на Любецькому з’їзді принцип вотчини зіграв:
Розділились на князівства, кожен землю свою мав.
Феодальна роздробленість послабила державу і цим відразу скористалися зовнішні вороги. Князі збиралися на з’їзди, намагаючись припинити усобиці,
Але проблему цю вирішити не вдавалось. На деякий час Володимир Мономах зумів відновити великокнязівську владу, але процес роздроблення продовжувався. Не вдалося його зупинити і наступнику Володимира Мономаха Мстиславу. Історичний портрет князя Володимира Мономаха та його сина Мстислава – у віршованих рядках.
Володимир Мономах
Владу великокнязівську посилює Мономах.
Закликав до згуртування і до єдності в військах.
Мономах прибув у місто, сів на київськім столі,
Відновив єдність держави із собою на чолі.
Правив мудро та уміло, свій «Статут» він написав.
Щоб не більшало холопів, багатьом борги списав.
Всі повинності й податки зменшив в місті і селі.
А «Повчання дітям» знають і дорослі, і малі.
Мстислав Володимирович
Його старший син Мстислав піклувався про державу –
За його правління Русь міжнародну мала славу.
Воював із ворогами, економіку підняв,
Переймався будівництвом, про державну єдність дбав.
Та роздробленість настала по Мстиславу на Русі:
Не керує князь Великий, управляють тепер всі.
Самостійні всі князівства в міжусобній боротьбі.
Це послаблювало землі й закликало ворогів.
Володимир Мономах:
посилив великокнязівську владу;
відновив єдність держави;
правив мудро та уміло;
написав «Статут» та «Повчання дітям»;
списував борги селянам.
Мстислав Володимирович:
піклувався про державу, її єдність;
воював із ворогами;
підняв економіку;
розгорнув будівництво.
Великим лихом для руських земель було монгольське вторгнення. Показуючи всю трагедію монгольського завоювання, можна дати завдання учням віршованими строфами, використовуючи запропонований текст,відповісти на поставлені запитання.
Які причини вторгнення монголів?
Чому монголам порівняно легко вдалося завоювати руські землі?
Чому монголи вирішили захопити Київ?
Як рятувалися кияни?
Яка трагедія сталася в Києві під час його захоплення монголами?
Завоювання монголами Києва
Велика Русь – розпалася!Окремі землі – вороги!
Усобиці та чвари скрізь. Здавалось всім: вони – боги!
Монгольські орди із Бату кордони руські перейшли,
Загарбники без опору багату здобич тут знайшли.
Наблизились до Києва,кияни не здавалися,
Дубові стіни з вежами укріпленнями звалися.
Монголи мури вибили великими таранами,
І церква Десятинная набилась городянами.
Не витримали стіни це:занадто всіх багато!
Крик, стогін під завалами,а для монголів – свято.
Тема. Королівство Руське ( Галицько - Волинська держава)
В період феодальної роздробленості князівства поступово виділялися, набуваючи самостійності. Великими і сильними були Галицьке і Волинське. Але протистояти ворогам вони могли, тільки об’єднавшись. Характеризуючи діяльність Романа Мстиславича, за текстом вірша учні складають історичний портрет.
Роман Мстиславич
Роман Мстиславич боротьбу продовжив,
Князівства два з’єднати намір мав,
Князівську сильну владу будувати
Й нову модель держави він почав.
Із половцями боротьбу продовжив,
На заході - поляків не минав.
В одну державу - Галицько – Волинську
Він українські землі поєднав.
Відносини з країнами Європи
Князь український на той час вже мав,
Посольство в Візантії запровадив,
Послів від Папи Римського приймав.
А щоб поляки менше нападали,
Роман Мстиславич вийшов у похід.
Трагічно боротьба ця закінчилась,
Бо вороги натрапили на слід.
Данило і Василько залишились
В об’єднаній державі сам-на сам,
Вони були ще зовсім малолітні
Й це додавало сили ворогам.
Роман Мстиславич:
боровся з кочівниками та іншими ворогами;
об’єднав Галицьке і Волинське князівства;
мав відносини із зарубіжними країнами;
посилював князівську владу.
Для характеристики цього періоду також використовую фрагмент роботи «Галицько-Волинська держава». Подаю, де це технічно можливо, хронологічні дані, формуючи хронологічну компетентність. Даю можливість порівняти інформацію, яка є в двох фрагментах.
Утворення Галицько-Волинської держави
Виділились Галицька і Волинська, землі найбільші і найміцніші.
Вони розширялися в міжусобицях і в боротьбі ставали сильніші.
Хотів об’єднатися волинський князь, що роздробленість вважав вадою.
Об’єднались Галицьке і Волинське Романа Мстиславича владою.
В першому році нового століття Київ Роман зумів захопити,
Володів усією країною, навіть збирався в Києві жити.
Роман Мстиславич загинув в поході тисяча двісті п’ятого року,
Що бояри виженуть Анну з дітьми – ніхто не чекав такого кроку.
Поки брати підросли і змужніли, жили за межами Галичини,
З боярами вели стійку боротьбу як свого народу справжні сини.
Прослухавши фрагмент, учні дають відповіді на запитання.
Які князівства були найбільшими і найміцнішими?
Яке князівство належало Роману Мстиславичу?
Хто об’єднав Галицьке і Волинське князівства?
Коли це відбулося?
Чому Роман Мстиславич захопив Київ?
Коли це відбулося?
Яка доля чекала синів Романа Мстиславича після його загибелі?
В дуже непростий час довелося князювати у Галицько-Волинській державі Данилу Романовичу. Які труднощі цього князювання?
Данило Галицький
У боротьбі з боярами Данило владу встановив,
Великими зусиллями князівства єдність відновив.
Мав титул будівничого: князівство повнили міста.
Він будував і захищав – година зовсім не проста.
Про рідну землю дбав завжди, запрошував в міста майстрів,
Хоч як не було на душі, із честю підданство зустрів.
Як найцінніший подарунок, корону папа передав,
Європа князя визнала, і королем Данило став.
Труднощі князювання:
боротьба з боярами;
відновлення єдності держави;
монгольська навала;
підданство Золотій Орді.
Про нелегке князювання Данила, його патріотизм і велике бажання звільнити рідну землю від ворогів, свідчать інші рядки. Учні знайомляться з текстом і характеризують діяльність Данила Галицького.
Данило Галицький
Ціною приниження землю зберіг – підданим важко бути Данилу,
Хоч і лиха честь татарська князю, підданство те надавало силу.
Будував міста і зводив фортеці, боронив рідну землю з військами,
Торгував із державами різними, повнилась руська земля майстрами.
Галицьку митрополію заснував і вирішив коронуватися,
Щоб королівство Руське з’явилося і, щоб королем називатися.
Данило здійснив військову реформу: ополчення використовував,
Щоб захистити вершників й коней, обладунки він застосовував.
Монголи помічають, роблять усе, щоб відродження не допустити.
І під пильним наглядом Бурундая, довелось всі фортеці спустити.
Характеристика діяльності Данила Галицького:
оберігав руську землю;
будував міста і фортеці;
сприяв розвитку торгівлі;
запрошував майстрів;
заснував Галицьку митрополію;
здійснив військову реформу.
Тема. Руські удільні князівства у складі сусідніх держав. Кримське ханство
На українські землі почали претендувати сусідні держави. Українські землі опиняються у складі Великого князівства Литовського та інших держав. Розповідаючи про боротьбу за українські землі, наводжу такі рядки.
Під владою інших держав
На землі українські поступово
Князів литовських сила привела.
Сприймали мову, віру християнську
І «Руська правда» головна була.
Але поляки не хотіли цього,
Уклали Кревську унію вони,
Щоб мати змогу в землях українських
З народом себе вести, як пани.
Йшла боротьба між Польщею й Литвою,
У ній багато різних сил звело.
Вітовт і Свидригайло виступали,
Щоб унії такої не було!
Та антируська й антиправославна
Політика тодішнього життя
Авторитету зовсім не додала –
Відірвана вона від майбуття!
Тема. Українські землі у складі Речі Посполитої (ХVІ – перша половина ХVІІ ст.)
Тодішня непроста міжнародна обстановка таки привела до утворення Речі Посполитої – об’єднання Великого князівства Литовського і Польського королівства. На українських землях почали панувати поляки. Ополячування та окатоличування стали звичними явищами в житті українського народу. І тільки завдяки славним синам України, було збережено українську культуру, мову, традиції і звичаї. Декілька строф в характеристиці видатних українців допомагають краще відчути їхній патріотизм і небайдужість до долі рідної країни. Це сприяє формуванню загальнокультурної компетентності.
Костянтин-Василь Острозький
Католицька церква наступ почала на православних,
Що здавалося ніколи не було традицій славних.
Від католиків-поляків церкву треба рятувати,
А для цього православні мають якнайбільше знати.
Хто найбільше переймався, мав і кошти, і наснагу –
Костянтин-Василь Острозький заслуговує увагу!
Для відродження культури сили він не шкодував,
І з його легкої волі – Федорович друкував.
Академію в Острозі коштами його відкрили,
І Острозьку Біблію завдяки йому створили.
Тема. Становлення козацтва (ХVІ – перша половина ХVІІ ст.)
Виникнення на наших землях козацтва – ще одна яскрава сторінка української історії.
Козаки
Козаки – то вільні люди,заселялись в Дикім полі,
Не мирилися з панами, над усе хотіли волі.
Така коротка характеристика викликає повагу до самого явища козацтва, заставляє учнів думати, переживати, аналізувати свої почуття і відношення до своєї держави, до свого народу. Про географію заселення, заняття та соціальний склад козаків свідчать рядки вірша. Робота з текстом супроводжується роботою з історичною картою.
Виникнення козацтва
На півдні України – Дике поле,
Що Запорожжям називаєм нині,
Уходники освоювали часто
З Полісся, Наддніпрянщини й Волині.
Щоб забезпечитись всім необхідним,
Вони ловили рибу, полювали
На звірів диких і птахів потрібних,
Збирали мед, худобу випасали.
Частина залишалась на цих землях,
В короткий строк вони сім’єю стали,
Єдналися селяни і міщани,
Що від знущання знаті потерпали.
Козаки будували укріплення, щоб захищатися, і зовсім не хотіли повертатися до своїх панів. Першу фортецю збудував Дмитро Вишневецький. Він був вірним сином свого народу і все своє життя боровся проти ворогів, які жорстоко помстилися йому. Необхідно силою поетичного слова підкреслити ввесь трагізм його долі. За текстом вірша учні складають історичний портрет.
Дмитро Вишневецький
Запорозька Січ постала з Вишневецьким на чолі.
В Вишнівці, що на Волині, рідних залишив своїх
І прибув на Запорожжя, Січ там швидко збудував.
У військовім будівництві досвід чималий вже мав.
Дуже Хортиця припала кошовому до душі –
Води навколо Дніпрові, у походах це - рушій.
Острів валом оточили, частоколом обнесли,
Брами виставили вправно і гармати занесли.
Байда всім тут заправляє, на Січі він головний.
Серед всього товариства Вишневецький – кошовий!
Козаки усі вставали, щоб боротись, зазвичай,
Не дозволити татарам плюндрувати рідний край.
Не вподобали татари Січ козацьку на Дніпрі,
Із невдалого походу повертались дуже злі,
Майже місяць протримали у облозі козаків,
Але взяти цю твердиню хан татарський не зумів!.
Боронилися завзято, хан вернувся знову в Крим.
Іще більше розізлили козаки татарів цим.
Довелося утікати через рік від ворогів.
Січ залишили, та військо Байда зберегти зумів!
На Молдавію подався, там «господарі» були.
Вони мову українську й віру нашу прийняли.
Але турки захопили землі ці і ввесь народ.
Довелось здійснити знову найкрутіший поворот.
Мали намір визволяти українців й молдаван,
Але зрада і підступність принесли немало ран.
Щоб султанові служили наші кращії сини,
Підступом зловили Байду, закували в кайдани.
Не прийняв турецьку віру Вишневецький на порі,
На залізному гакові помирав він на горі.
Християнином був вірним і народу сином теж,
Бо любов до України в козаків не мала меж!
Історичний портрет Дмитра Вишневецького:
народився у Вишнівці, на Волині;
перебування на Запорожжі;
будівництво на о. Хортиця;
боротьба з татарами;
військове мистецтво гетьмана;
відносини з Молдавією;
справжній християнин і вірний син українського народу.
Про героїчні походи відважного і хороброго Петра Конашевича-Сагайдачного можна сказати такими рядками. Заздалегідь частина інформації упускається і учні повинні її відновити. Така вправа розвиватиме інформаційну компетентність. Після відновлення тексту, учні складають запитання, які стосуються географічного положення, географічних назв. Робота з картою розвиває просторову компетентність, а віршовані рядки є своєрідною підказкою і розвивають логічне мислення.
Запитання:
У яких морях здійснював свої походи П. Конашевич-Сагайдачний?
Де знаходиться місто Кафа?
Що таке Хотин? Де він знаходився?
Де знаходилися турецькі володіння?
(Петро Конашевич-Сагайдачний)
(Конашевич-Сагайдачний) у морські водив походи,
Щоб полегшити нещасну долю рідного народу.
Щоб не було бусурманів на своїй землі ніколи,
Українці ж бо достойні кращого життя і долі.
Козаки пішли на( Кафу) і невільників звільнили,
Нечисленним своїм військом гарнізон ввесь розгромили.
Під (Хотин) поляки просять й знову згода виступати:
Від турецького нашестя всіх слов’ян порятувати!
Постійні воєнні походи вимагали від козаків з повагою ставитися до зброї. Показ ілюстрацій козацької зброї супроводжується короткими повідомленнями учнів і, для закріплення, рядками віршів. Бажано, щоб деякі фрагменти учні вивчили напам’ять.
Козацька зброя
В важких умовах формувалось військо:
На що могли вояки сподіватись?
Держава не підтримувала зовсім,
А від татар потрібно відбиватись.
В піхоти зброя вогнепальна була,
Тут звичні яничарки, гаківниці.
Використовувались найчастіше
Мушкети, аркебузи і рушниці.
Заманювати ворогів у пастки
Уміла правильно легка кіннота.
Укріплення сапери будували –
Була це їхня основна робота.
Як треба – то й фортеці будували,
Саперів завжди виручала дружба.
Високий рівень в Запорожжі мала
Сторожова й розвідувальна служба.
Для формування, розвитку інформаційної компетентності і кращого запам’ятовування прізвищ ватажків повстань, можна використати такі рядки.
Аналізуючи вірш, учні відповідають на запитання.
Яка територія розповсюдження повстання під проводом Криштофа Косинського?
Які причини повстань?
Чому повстання під проводом К. Косинського і С.Наливайка закінчилися поразкою повстанців?
Чи поділяєте ви думку автора про те, що ці повстання були приречені на поразку?
Назвіть керівників повстань 20-30-х років ХVІІ століття.
Козацькі повстання
Зростала панщина й нові податки.
Вже не витримував народ знущання –
Волинь, Поділля й Київ охопило
Під проводом Косинського повстання
Косинського підтримав Наливайко,
Підняв повстання знов на Україні.
До нього приєдналися селяни,
Покращення хотіли всі в країні!
Поразкою скінчилась боротьба та,
Інакше не могло тоді ще бути,
Але про козаків в усій окрузі
І за кордоном навіть могли чути.
В повстаннях козаки – найголовніші:
Тарас Трясило і Марко Жмайло,
Скидан, Сулима, Гуня, Бут, Острянин,
Та всіх їх переможено було.
Національно-визвольна війна українського народу середини ХVІІ ст.
Аналізуючи причини і передумови Національно-визвольної війни, учні підкреслюють їх віршованими рядками.
Причини війни
Гнітили українців, притісняли,
Щоби забули Бога свого й мову.
Коли немає мови у народу,
До знищення це головна умова.
До боротьби проти свавілля панства
Козацтво силою зуміло стати,
Що розуміло запити народу -
Загрозою було це для магнатів.
Селян на кріпаків перетворили,
Загарбували землю всю магнати,
А козаки допомогти хотіли
І закріпаченню протистояти.
Були причини політичні також,
Зумовлені відсутністю держави:
Окатоличили еліту нашу
І наступали на козацьке право!
Супроти православ’я війну вели,
Католицизм прирівнювали чуду.
Великі землевласники й малі
Не рахувались з запитами люду.
Причини війни:
відсутність держави;
національний гніт;
соціальний гніт;
перетворення селян на кріпаків;
окатоличення.
Загальну характеристику Національно-визвольної війни і її головного результату можна зробити за допомогою декількох строф.
Національно-визвольна війна
В Запорожжі – рух, неспокій!Щось важливе, мабуть, сталось.
На війну проти поляків все козацтво піднімалось.
На чолі - Богдан Хмельницький!Булаву в руці тримає.
Дружно кіш стає стіною і байдужих тут немає.
Перемоги і поразки: все історія здолала!
Та найбільше, що постало,це – Козацькая Держава!
Віршовану історію використовую для формування хронологічної та просторової компетентностей . Знаючи декілька строф, учні безпомилково визначають послідовність подій Національно-визвольної війни, орієнтуються по карті, відповідають на запитання.
У яких битвах козаки здобули перемогу?
Хто очолював козацьке військо?
Яким було відношення козаків до українських міст?
Як склалися обставини Зборівської битви?
Яку угоду було підписано після Зборівської битви?
У якій битві козаки одержали поразку?
Як оцінюють історики блискучу перемогу під Батогом?
Хід воєнних дій
Про Жовті Води й Корсунь лине слава:
У козаків – блискучі перемоги!
Богдан Хмельницький українське військо
До цього сформувати не мав змоги.
Ретельно готувались до Пилявець,
Перемогли поляків й взято з них
Майна загальна вартість і трофеїв
До десяти мільйонів золотих!
Були ще Зборів, Лоїв, Львів, Замостя,
Де козаки обличчя показали,
Не знищували українських міст,
Та перемоги вперто здобували.
Облога Збаража тривала місяць.
З татарами у битві виступали.
Іслам-Гірей посеред битви зрадив
І Зборівську угоду підписали.
Були походи і не дуже вдалі
І, хоч захоплено багато сіл й містечок,
Та в межиріччі Стиру і Пляшівки
Поразку понесли під Берестечком.
Походи у Молдову мали успіх:
Союзників бо зайвих не буває,
І мають козаки великі сили,
Коли похід в чужі краї триває.
До битв нових ретельно готувались
І, хоч про підготовку добре знали,
Під Батогом козацьку перемогу
Поляки й Калиновський не чекали!
Тема. Козацька Україна наприкінці 50-х років ХVІІ – на початку ХVІІІ ст.
Початок громадянської війни після Богдана Хмельницького відображають слова вірша. Строфу треба вивчити напам’ять. Вона містить багато інформації:
це була громадянська війна;
відбувалися події після Б. Хмельницького;
період супроводжувався боротьбою старшини за владу;
називається період «Руїна».
Руїна
Важка після Хмельницького пора:
Йшла боротьба за владу у старшини!
Це - період громадянської війни,
Або, по-іншому, доба Руїни.
Період громадянської війни – це боротьба за владу в країні і боротьба за українські землі сусідніх держав. Напружена і внутрішня, і зовнішня політика. Багато колоритних особистостей. У кожного – свої погляди, політика, пріоритети…За короткою характеристикою пропоную визначити: про кого йде мова?
(Богдан Хмельницький)
Участь брав в численних битвах і в неволі, також, був.
Він звернувся до загонів так, що кожен його чув!
Проти польського свавілля почалася боротьба:
Жовті Води, Корсунь, далі – під Пилявцями стрільба,
Зборів, Збараж, Берестечко і, Батіг – реванш за все!
Переяславська угода завдання нові несе.
(Іван Виговський)
Був освіченим, розумним, досвід в керівництві мав,
Шанував поважних дуже, а свавільних всіх – карав!
З-під московської опіки Україну визволяв,
І у Гадячі угоду з Польщею він підписав:
Україна – самостійна, своє військо, й гетьман теж.
Боротьба знов розгорнулась, і вона не має меж!
(Петро Дорошенко)
Все б, здавалось, позитивно, та проблема є одна:
Турки знову Україну плюндрували аж до дна!
Гетьман мав одну ідею – об’єднати береги!
Й козаки того хотіли. Всім це було до снаги!
Та Москва не допустила, військо взяло Чигирин…
У неволі він загинув – України вірний син!
За допомогою віршів навчаю учнів узагальнювати, систематизувати матеріал, розуміти суть викладеного матеріалу. Одна із форм роботи в цьому напрямі – складання плану за віршованою інформацією. Наприклад, кожна строфа – це один пункт плану. Для характеристики політики Івана Виговського використовую такий текст.
Політика Івана Виговського
Обстановка вкрай складною по Хмельницькому була:
Ще поразка трансільванська серед козаків жила,
І відносини з Москвою загострилися украй,
Бо Московія вважала Україну за свій край.
Становище в Україні)
Ставши гетьманом, Виговський курс Хмельницького тримав:
Мав союз із Кримським ханством і з Москвою загравав,
Коли треба, за кордоном він шукав протекторат,
Був і Швеції союзник, й Трансільванії - як брат.
(Зовнішня політика)
Федерацію створити, із князівством Руським теж.
Влада королю давалась, і вона не мала меж.
В Руському князівстві – гетьман, що довічно владу мав,
Але зовнішніх відносин він ніяк не допускав.
Ні поляки, ні литовці в Україні не були,
Та підтримку у народу ці угоди не знайшли.
Гадяцька угода)
У селянства і козацтва надзвичайно важкий стан.
Козаки на Січ зібрались, до повстання мали план.
Гетьман нехтував відверто інтересами людей,
Тільки шляхті і старшині інтерес давався цей.
Внутрішня політика)
Заворушення козацькі в Україні почались,
Опозицію створити гетьманові спромоглись.
Барабаш й Пушкар керують як московський тут оплот,
Проти гетьманської влади влаштували заколот.
Заколот М. Пушкаря і Я. Барабаша)
Стала Гадяцька угода справжнім приводом війни,
Підданство царю прийняти всі повинні, без вини
На чолі з Ромодановським військо швидко мало йти,
А Виговський європейцям надсилав свої листи.
Українсько-московська війна)
З Трубецьким московське військо обложило Конотоп.
Козаки із Гуляницьким ворогам сказали: «Стоп!».
Відбулась кривава битва. В ній боролись, хто як міг,
Цвіт московської кінноти в Конотопі тут поліг!
Конотопська битва)
Формування логічної компетентності передбачає виконання різноманітних завдань, які часто потребують знання всієї теми, розуміння історичного процесу. В роки громадянської війни зовнішня політика та орієнтири України постійно змінювалися. Ставлю завдання: за короткою характеристикою визначити ім’я та прізвище гетьмана, за правління якого був підписаний даний договір.
Гадяцька угода
З-під московської опіки Україну визволяв,
І у Гадячі угоду з Польщею він підписав:
Україна – самостійна, своє військо, й гетьман теж.
Боротьба знов розгорнулась, і вона не має меж!
(І. Виговський)
Конотопські статті
Самойловича обрати дуже прагнула Москва,
Що завжди хотіла мати в Україні всі права.
Слави «вірного цареві» гетьман у Москві зажив,
«Конотопськими статтями» ці відносини скріпив.
(І. Самойлович)
Слободищенський трактат
Після Чуднівської битви – Слободищенський трактат:
Україна – на бік Польщі, під її протекторат!
Федерацію забули і князівство Руське теж.
Панування скрізь магнатів. І воно не має меж!
(Ю. Хмельницький)
Історія другої половини ХVІІ – складна і багатогранна. Поділ України призвів до різних політичних акцентів, різного бачення майбутнього нашого народу. Формування та використання хронологічної та просторової компетенцій допоможуть зрозуміти історичний процес.
Поділ України
Ділили територію країни,
Всіх прав уже немає і свобод.
В державах різних українці жили,
Без жодних договорів і угод.
Тетеря - гетьман на Правобережжі,
Тут польський - головний протекторат!
В Лівобережжі править Брюховецький,
Московський цар буде йому як брат!
На берегах обох уже занепад,
Тривожна боротьба кругом іде.
Як ворогам новим протистояти,
Й де Україна сили ті знайде?
Андрусівської змови результати
Країну позбавляли майбуття.
«Єдину Україну відродити» -
Для Дорошенка сенс всього життя…
Про «Вічний мир» Москва й Річ Посполита
Прийняли відповідний договір.
Утверджував він поділ України,
Всім сподіванням йшов наперекір!
Відроджується на Правобережжі
Козацький устрій і козацький лад.
Полковники полки тут формували,
Структуру повертали всю назад.
Наприкінці вивчення теми, для розвитку мовленнєвої компетентності, пропоную у вірш вставити пропущені слова, які учні добирають самостійно.
Руїна
Смерть Хмельницького принесла безлад в землі( України),
Боротьбу серед старшини і призвела до (Руїни).
Росіяни і поляки Україну (розділили),
Зруйнували всю державу й боротьбу знов (запалили).
Став Мазепа за державу, з Карлом вів (переговори),
Прагнув волі й задля цього ладен був звернути (гори)!
Розглядаючи становище Правобережної та Лівобережної Гетьманщини, прийняття турецького протекторату, зачитую віршовану історію цього періоду. Учні складають план.
Прийняття турецького протекторату
Дорошенко до Стамбула відпровадив козаків,
Уникав він міжусобиць й воєн з Кримом, як умів.
Погодилась Україна прийняти протекторат,
Тож імперія Османська українцям вже, як брат!
(Посольство до Стамбула)
За умовами всі землі у одній державі є:
Автономія у церкви й люди мають все своє,
Данини нема й податків, заборонений ясир.
Згоден був Мехмед ІV з українцями на мир.
(Умови протекторату)
Рушив був Ромодановський на Лівобережжя сам,
Многогрішний враз скорився, щоб покірним бути там.
А Лівобережжя південь Суховій взяв під контроль.
Многогрішний відтіснив їх, головну зігравши роль.
(Становище на Лівобережжі)
Глухівські статті уклали, царський уряд уступив,
І в п’яти містах він тільки, воєвод своїх садив.
До урядників гетьманських збір податків перейшов.
І створити кінне військо гетьман право віднайшов.
(Глухівські статті)
На підтримання порядку компанійців залучав
І гармати , дзвони, книги в московитів відбирав,
Резиденцію в Батурин із Гадяча переніс,
І з московськими стрільцями завжди йшов на компроміс.
(Політика Д. Многогрішного)
Як посольство повернулось й рада в Корсуні була,
Здобув владу Дорошенко обох берегів Дніпра.
Запорожці були проти й козаки городові.
Ще – селяни та міщани. Не вгодиш народові.
(Дорошенко – гетьман обох берегів)
Запорожці Суховія знов на гетьманство звели.
Корсунь й Умань з козаками на підтримку там були.
І бої запеклі були, Суховій не переміг.
Стати за підтримки Польщі гетьманом Ханенко зміг!
(Боротьба за владу)
Тема. Українські землі в 20-90-х роках ХVІІІ ст.
Для формування аксіологічної та мовленнєвої компетентностей, учні
одержують завдання, у яких потрібно відновити упущену інформацію.
(Кирило Розумовський)
З гетьманською булавою в( Розумовського Кирила)
Мрія гарна про столицю: місто( Глухів )– справжня сила!
У( Батурині) був задум (університет) відкрити,
Щоби дітей( українців) уму-розуму навчити.
Але уряд – скасували.( Катерина) так схотіла:
(Розумовському) – відставку, а без гетьмана – не діло.
Даючи характеристику становища українських земель, акцентую увагу на боротьбі українського народу. Вказую на гетьманів – славних синів України. Учні одержують завдання: записати всіх згаданих гетьманів у хронологічному порядку, вказавши роки правління.
Україна в боротьбі
Союзників нових шукав Мазепа
З Московією вести боротьбу,
Бо переймався долею країни
І за минулим справжню мав журбу.
Хоч бездоганно він служив країні,
Державність і соборність розвивав,
Людей, що виступали проти гніту,
«Мазепинцем» в Росії кожен звав.
А Орлик й еміграція в Європі
Прийняли Конституцію свою.
Вона зафіксувала лад державний
Й права народу у житті й бою.
Боролись Скоропадський , Полуботок,
Апостол руку теж сюди приклав,
Щоб Гетьманщина далі існувала,
А наш народ свою державу мав!
Старшини українські скористались:
До Києва монарший двір прибув!
Обрали Розумовського Кирила,
Щоб знову гетьман в Україні був!
Характеризуючи освіту, згадую віршовану історію Києво-Могилянської академії. Учні одержали попередньо завдання: підготувати невеличке повідомлення про сучасну Києво-Могилянську академію. В ході порівняння учні пересвідчуються, що цей навчальний заклад був і є престижним культурно-освітнім і науковим центром.
Києво-Могилянська академія
Щоб колегіум відкрити разом школи поєднали,
А його серед народу академією звали.
Виховання патріотів – гордість нашої країни,
Скрізь – повага до науки, особливі – навіть стіни.
В них зростали науковці, композитори, поети,
Вчились жити у суспільстві і вивчали всі предмети.
«Могилянка» ще працює. Це престижний заклад досить.
І засновника Могили до сьогодні ім’я носить.
Про становище різних частин України звучить вірш, а учні пов’язують одержану інформацію з картою, роблять висновок про те, що при відсутності держави, права українського народу захистити нікому. Усвідомлення необхідності національної держави виховує патріотизм, формує та розвиває інформаційно-правову компетентність.
Становище України
«Прохання…» Катерині подавали,щоб ширша автономія була.
Імператриця Маніфестом своїм державу до колонії звела.
А на Правобережжі гайдамаки з гнобителями почали війну,
Там Залізняк із Гонтою боролись, разом підняли Коліївщину!
Січ Запорозька – острівець свободи, й самодержавству противага є.
Її ліквідувала Катерина, щоб управління довести своє.
Для перевірки знань фактичного матеріалу використовую тексти, в яких упускаю імена та прізвища історичних діячів і є всього один-два суттєві моменти. За цими відмінностями учні повинні визначити, про кого йдеться.
(Павло Полуботок)
Гетьманом Лівобережжя (Полуботка) призначили,
Видатного патріота українці з ним нажили.
Проти утисків народу виступав душею й тілом,
І боровся, щоб в царату співпадало слово з ділом.
В Петропавлівській фортеці цар ув’язнив (Полуботка):
У кайданах, у темниці ця дорога вкрай коротка.
Тема. Українські землі у складі Російської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст.
Критично оцінюючи становище України , використовую такі слова. Цим сприяю розвитку емпатійного мислення, формую вміння співпереживати людям, що потрапили в несприятливі умови.
Становище України
Народ в державах різних опинився,
І в кожного новий з’явився пан.
Австро-Угорщина й Росія мали
На землі українські давній план.
Аналізуючи суспільно-політичний рух, вживаю такі характеристики.
Суспільно-політичний рух
А всі інтелігенти – різночинці
В таємні товариства йшли підряд,
З ідеї Української держави
Діяльності всієї був заряд.
А «братчики» й свої ідеї мали:
В слов’янську федерацію ввійти,
Державну самостійність відродити
І соціальне звільнення знайти.
Слова Шевченка проникали в душу,
Кріпацтво скасувати закликав,
Розправитися із самодержавством
Він сподівання і надії мав.
Було немало різних спроб боротись,
Багато течій мав суспільний рух,
Бо патріоти українські дбали,
Аби міцнішав український дух!
Тема. Українські землі у складі Австрійської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст.
Характеризуючи становище західноукраїнських земель, враховую, що учні вже ознайомлені з історією Наддніпрянської України. В процесі розгляду школярі порівнюють, аналізують, співставляють.
Під владою Австрійської імперії
Народ в державах різних опинився,
І в кожного новий з’явився пан.
Австро-Угорщина й Росія мали
На землі українські давній план.
Селяни виступали проти панства,
Покращити хотіли все навкруг.
А Кармалюк і Кобилиця знали,
Хто ворог для країни, а хто – друг!
В Галичині з’явилась «Руська трійця»,
Що закликала всіх до боротьби.
Шашкевич, Вагилевич, Головацький
В самосвідомість вірили юрби.
Пропагували українську мову,
Національний розвивали рух,
Щоб західні всі землі процвітали
І жив у людях український дух.
За допомогою віршованої форми легше запам’ятовуються прізвища і назви.
«Руська трійця»
«Руська трійця» в галичан виникла в самому Львові.
В мові нашій українській паростки з’явились нові.
Їх будите лями звали, бо такий в народу стан:
Вагилевич, Головацький і Шашкевич Маркіян!
Поговірки, перекази – все трійчани записали,
І «Русалку Дністровую» в Будапешті видавали.
Тема. Повсякденне життя та культура України кінця ХVІІІ – першої половини ХІХ ст.
Одне з основних завдань вчителів історії – виховувати справжніх патріотів України. Художнє слово тут – незамінне. Допускаю авторське вживання великої букви, щоб підкреслити той неоціненний вклад, який зробили видатні особистості в історію нашої країни.
Тарас Шевченко
Геній Шевченка навіки славити буде країну:
Відомий Художник, Поет і Патріот України!
Сам він кріпацького роду, здобув за таланти волю,
Писав, малював, навчався і мріяв про кращу долю.
Народ закликав боротись, кайдани кріпацтва рвати,
Видав «Кобзар» своїм коштом, щоб люди могли читати.
Слово Шевченка сьогодні, як і завжди, актуальне:
Боротись за Україну і благоденство загальне!
Тема. Українські землі у складі Російської імперії в другій половині ХІХ ст.
З текстом вірша учні знайомляться на початку уроку. Даю завдання: прослідкувати під час вивчення нової теми ті моменти, про які згадує автор. Задаю запитання:
Чому у селян були мрії про землю і волю?
Яким було життя кріпаків?
Чому селяни обробляли панську землю? Чи була в них своя земля?
Які надії кріпаків оправдалися у середині століття?
Як «воля раптом прилетіла» до селян?
Як змінилося життя селян після відміни кріпосного права?
Чи були прецеденти того, що колишні кріпаки ставали хазяями?
Скасування кріпосного права
Для селян земля і воля – споконвічна їхня мрія,
В дев’ятнадцятім столітті лиш вона одна зігріє.
Бо життя було стражденне за кріпаччини в народу:
Обробляли землю пану й іншого не знали зроду.
Всі надії оправдались у середині століття:
Воля раптом прилетіла з кріпосного лихоліття.
Зразу все життя змінилось: підприємства працювали,
А колишні кріпаки хазяями вже ставали.
Тема. Українські землі у складі Австро-Угорщини в другій половині ХІХ ст.
Розглядаючи утворення першої політичної партії, учні коментують однойменний вірш, пригадують попередній матеріал, відповідають на запитання.
Чому автор пише, що І.Франко та М.Павлик прийшли з університету?
Чому називає їх сіячами радикалізму?
Що таке москвофільство?
Що таке народовство?
Чому І. Франко та М. Павлик критично ставилися до Москвофільства і народовства?
Яких поглядів дотримувався Ю. Бачинський?
Як називається праця Ю. Бачинського, в якій він доводить право українського народу на окрему самостійну державу?
Перша політична партія
У другій половині сімдесятих
Нові прийшли в суспільство діячі:
Франко та Павлик з університету
Радикалізму були сіячі.
Критично ставились до москвофільства,
І народовство теж не до снаги:
Соціалізм сприйняли, як належне,
Всі інші були – справжні вороги.
Створили першу партію в країні,
Щоб захищати українців всіх,
Читали «Україну ірреденту» ,
Боролись за державу, хто як міг.
Бачинський говорив про самостійність,
Й соціалізм сприймав не як чужий,
В ідеях радикалів розумівся,
Хоч був в житті ще зовсім молодий.
Тема. Українські землі на початку ХХ ст.
На початку ХХ століття в Україні бурхливо розвивався капіталізм. Відбувається процес концентрації виробництва та утворення монополій. В Україні найбільш поширеною формою монопольних об’єднань був синдикат. Краще зрозуміти суть і запам’ятати назви монопольних об’єднань можна за допомогою віршованих рядків. Кожну строфу коментуючи, учні відтворюють процес.
Монополії
Монополії з’явились в промисловості у нас,
У двадцятому столітті вже прийшов до цього час.
Виробництво й збут товарів вже тепер – в одних руках,
А маленькі підприємства підписалися на крах.
Синдикати виникають, щоб зробити кращим збут,
В виробництві – самостійні, кожен має свій статут.
«Продамет» гіганта славу серед металургів мав:
Чотирнадцять він заводів між собою об’єднав.
«Трубопродаж» теж великий і він труби продавав,
На Донбасі «Продвугілля» галузь всю контролював.
Залізницею долали найкрутіший перегон,
Про вагони дбали вчасно в синдикаті «Продвагон»
Тема. Україна в роки Першої світової війни
Розкривши і проаналізувавши плани воюючих сторін, зачитую одну строфу і задаю запитання.
В чому найбільша трагедія українського народу в Першій світовій війні?
У яких різних таборах перебували українці?
Що таке братання?
Чому таке явище відбувалося на фронтах Першої світової війни?
Перша світова
Як Перша світова війна почалась -
Трагедія для українців й жах,
У різних таборах перебували,
Браталися, бувало, на полях.
Інформація про учасників, воєнно-політичні блоки, найважливіші події на території України закладена у вірші.
Який «бій за свободу» пришвидшили воєнні події?
Які блоки брали участь у війні? Які держави до них входили?
Що має на увазі автор, вказуючи, що обидва блоки в планах навели свої гармати на Україну?
Що таке Маківка і Лисоня? Як там побачив світ Україну?
Хто такі січові стрільці? Що вони робили для України?
Перша світова війна
Троїстий союз й Антанта війну світову почали
Та на Україну в планах гармати свої навели.
Стрільці січові з’явились, щоб захистити країну.
На Маківці і Лисоні побачив світ Україну!
Багато смертей і горя принесла війна народу.
Злидні та біди воєнні пришвидшили бій за свободу!
Тема. Початок Української революції (1917 – квітень 1918р.)
Характеризуючи початок Української революції, пропоную відновити текст вірша, у якому пропущені деякі слова. Така вправа розвиватиме логічне мислення і мовленнєву компетенцію.
Українська революція
Революція почалась!(Царську) владу повалено!
Звістку цю в Україні без вагань було схвалено.
Було сподівань багато, Росія тому не рада,
Що у столиці –( Києві) - постала (Центральна) Рада.
(Грушевський) її очолив –( історик )й державний діяч.
Раді цій треба прийняти багато рішень й задач.
Вона, як (державна) влада, закони свої видає,
Навіть( державні) символи в держави цієї є!
Для характеристики діяльності Центральної Ради, Першого, Другого, Третього та Четвертого Універсалів використовую поетичну розповідь. В ній звернено увагу на події та явища, які у звичайних прозових текстах проходять повз увагу школярів. Цю розповідь доцільно подавати фрагментарно згідно з темою уроку, а на підсумковому уроці повторити ввесь текст. Для формування хронологічної та математичної компетентностей, можна скласти ланцюжок подій.
Центральна Рада
Неспроможна Російська імперія
Подолати розруху в країні.
Страйки, мітинги та демонстрації
Відбуваються і в Україні.
Створюються ради із депутатів,
Тимчасовий уряд сформований,
Не розмежовані повноваження,
Країна стає некерована!
Центральна Рада виникла в Києві,
Громадські погляди відображала,
Була представницьким органом влади,
Всеукраїнське значення мала.
Двадцятого березня у засланні
Грушевський обраний головою,
Прибуває відразу до Києва,
До роботи стає, як до бою!
Перші звернення Центральної Ради
Характер поміркований мали.
«Установчі збори підготувати», -
Так про кінцеву мету казали.
«Нова Рада» щоденно виходила,
Програмний характер мали статті.
Грушевський був за культурницький напрям
Та автономію у майбутті!
Софійська площа, відбулося віче -
Там автономію вимагали.
Український національний конгрес
За об’єднавче начало мали!
Національну волю він виражав,
Схвалив дії Центральної Ради,
Новому і розширеному складу
Передав повноваження влади.
Національно-визвольний рух тривав.
Щоб народ український достойно жив,
Другий Всеукраїнський військовий з’їзд
Перший Універсал проголосив.
Він мав величезний вплив на суспільство,
Підтримати всі намагалися:
Багато людей сплатити податок
В скарбницю в цей час шикувалися.
Тимчасовий уряд виступив проти –
В Петрограді подію почули.
Терещенко, Керенський, Церетелі
В Україну відразу прибули!
Було прийнято Другий Універсал -
Від автономії це відмова.
До Установчих зборів мали чекати.
Інші дії сприймались, як змова!
В жовтні скинули Тимчасовий уряд,
Встановили більшовицьку владу.
Щоб Українську державу створити,
Зібрав Грушевський Центральну Раду.
Українську Народну Республіку,
Свою національну державу,
Проголошує Третій Універсал
Й рішенням цим здобуває славу!
Два уряди діяли в Україні,
В війні декретів дві сили жили,
І від більшовицької диктатури
Четвертий Універсал схвалили.
Українська Народна Республіка
Стає самостійною, вільною,
Незалежною і суверенною,
У майбутньому втричі сильною!
Революція породжувала різні події нашої історії: одні з них – велике завоювання, інші велика трагедія! Для прикладу можна навести декілька віршованих стрічок і запропонувати дати оцінку революційних подій.
Це приведе учнів до глибшого розуміння багатоманітності та різнобічності Української революції.
Українська революція
Війна призводила до зубожіння,
Тож революцію народ почав.
Республіку Народну Українську
Державою окремою світ знав.
А більшовицька влада воювала,
І українцям тут добра не жди.
Під Крутами події драматичні
Будуть у світлій пам’яті завжди.
Про подвиг героїв Крут сьогодні знають усі. Але ця сторінка нашої історії – особлива. Вона близька учням, бо герої були їхніми ровесниками. Як реквієм, читають «Героям Крут» чи на уроці, чи на виховному заході.
Героям Крут
За Україну гинули найкращі.
Вони ще з тих революційних літ
Життя не шкодували для країни,
В історії щоб залишити слід.
У січні вісімнадцятого року,
Щоб захистити владу УНР,
Курінь зібрали з учнів і студентів –
Болить ця рана людям дотепер.
Тримала молодь ворога завзято,
Хоч не усі «обстріляні» були.
Під Крутами, на підступах столичних
Гармати безупинно бій вели.
А проти них – гвинтівки і набої,
І ті, хто вперше взяли їх до рук…
У вічність були послані Герої,
Щоб зазнавав народ століття мук…
Всі сили проти ворога зібрали.
Де брали їх, ніхто не відповість.
Там молодість, патріотизм, сумління,
Спортивний вишкіл і військова злість.
Більшовики поринули на Київ,
Змітали на шляху своєму все,
А юнаки хотіли кращу долю
Й любили Україну над усе.
Хотіли, щоб держава існувала,
Щоб була Українською вона.
Ціну найвищу своїми життями
У цім бою сплатили всі сповна.
Хай пам'ять Українського Народу
Запише в вічність їхні імена.
За Україну гинули найкращі!..
Чия заслуга? І чия вина?..
При характеристиці умов Брестського мирного договору між УНР та державами Четверного союзу відбувається формування інформаційно-правової компетентності. Для акценту на обтяжливих умовах цього договору, використовую таку коротку характеристику.
Брестський мирний договір
В Брест-Литовському окремо перемовини велись.
Сепаратний мир уклали, постачати все взялись.
З Брест-Литовським договором самостійність мали ми.
Вивезли все з України і тягнули, що могли.
Окупанти вимагали виконання всіх умов,
УЦР не все зуміла – розгорівся конфлікт знов.
Тема. Боротьба за українську державність (квітень 1918 – 1921р.)
При характеристиці подій 29 квітня 1918 року можна показати обстановку, зачитавши вірш. Попередньо учні ознайомлюються з матеріалом, а для повторення зачитую вірш, в якому є і коротка характеристика діяльності П.Скоропадського. Задаю запитання: чим може закінчитися в тій непростій обстановці таке правління П.Скоропадського? Аксіологічна та аксіологічно-правова компетентність учнів допомагає дати правильну відповідь.
Українська Держава
«Хлібороби» вимагали, щоб при владі був один,
Скоропадського хотіли, він – Вкраїни гідний син!
А Центральна Рада й далі засідала, як завжди,
Конституцію приймала і Грушевського чини.
Став на день він президентом - ось так долі поворот!
Та на з’їзді хліборобів відбувавсь переворот.
Скоропадський, бравий гетьман, управляти зразу став,
Про утворення Держави Грамоту він видавав.
Владу всю тримав до діла: виконавчу, судову
І закони всі в державі підкорялися йому.
Розігнав місцеву владу і цензуру відновив,
З’їзди всі демократичні і газети – припинив.
Відбирали в селян землю і локаути були.
Всі ці заходи в країні до занепаду вели.
Директорію, як орган для керівництва повстанням проти гетьмана П.Скоропадського, характеризую, зачитуючи вірш. На формування інформаційної компетентності позитивний вплив має повторення. Немає потреби багато разів перечитувати великі тексти підручника чи інших джерел. Достатньо використати коротку і влучну віршовану характеристику.
Директорія
В листопаді засідали. таємниця – в голові:
Директорію створили з Винниченком на чолі.
Андрієвський, Швець, Петлюра і Макаренко - до них.
Серед цього товариства Скоропадський - просто зник.
Він відмовився від влади, залишившись вже без крил,
І не справився з завданням, хоч приклав немало сил.
Директорії правління поміркованим було,
Поділу землі чекали, і село про це гуло.
З робітничого контролю починали у містах,
Страйки масово душили, влаштувавши справжній жах.
І в такій ось обстановці отаманщина зросла.
Поглядів розбіжність повна серед лідерів була.
Розглядаючи боротьбу в Україні, пропоную учням текст, в якому пропущена деяка інформація. Оскільки, вони ознайомлені з матеріалом, виконати таке завдання цілком можливо. Погоджуюся з тим, що не всі учні мають чуття рими і ритму, але такі вправи будуть їх розвивати, формувати логічну і мовленнєву компетентності.
Західноукраїнська Народна Республіка
Революція на захід України( перейшла),
І з свідомих українців ЗУНР на землях цих(зросла).
На Софійському майдані Утворилась (УНР),
Україна об’єдналась - Свято Злуки це (тепер).
Обстановка нестабільна! Із поляками –( війна)!
Треба армію збирати!Так постала в нас (УГА).
Із поляками боролись, Окуповані (були),
Та державу не створили. Це – єдині – не (змогли).
Міжнародна обстановка Була дуже (непроста).
З УНР в Росії знову Розгорілася( війна).
Тема. Встановлення й утвердження радянського тоталітарного режиму (1921 – 1939рр.)
Про радянську колективізацію і радянський тоталітарний режим – коротко, однією строфою.
Радянський режим
Боротися проти режиму важко,
Йдуть впевнено колгоспи у життя,
Репресіями й голодом хотіли
Залишити народ без майбуття.
Перераховуючи заходи радянської влади, учні розподіляють їх на позитиві та негативні, характеризують , визначають, яку позицію щодо радянських перетворень, займає автор. Чи можна стверджувати, що автор є палким прихильником радянської влади? Які саме її перетворення автор засуджує?
Радянська влада
Зовсім по-іншому жити народу потрібне вміння:
Скрізь були створені ради, як органи управління.
Радянський Союз створили. А ще – радянські порядки,
Коли з колгоспників бідних здирали останні статки.
На заслання, до розстрілу – вирок такий був усюди!
Жертвами варварства стали навіть церковні споруди.
Навчання – обов’язкове, поменшало неписьменних.
Було багато закладів: вечірніх, заочних, денних.
Тема Голодомору завжди викликає багато емоцій. Про це треба говорити особливо відповідально, з позицій гуманізму і людяності. Не залишити учнів байдужими до таких подій – завдання учителя. Художні рядки розвивають критичне та емпатійне мислення. Голодомор – трагедія всього народу, спричинена радянською владою, і учні повинні це усвідомити. Пам’ятати всі трагічні сторінки історії України повинен кожен. Це запорука того, що їх можна буде уникнути в майбутньому. Достукатися до кожного серця і пам’ятати…
Запали свічку пам'яті…
Запали свічку пам’яті в серці своєму:
Хай горить і пече, щоб вогонь не затих.
Завжди голодомор – найболючіша тема,
Для країни всієї – найбільше із лих.
Полягли без вини тисячі і мільйони.
Мерли з голоду ті, хто вирощував хліб!
Скільки їх ? Достеменно й тепер невідомо!
А чи бачив це світ? А чи просто осліп?
Не довелося їм ні прожити, ні вмерти –
І сьогодні не знаємо більшість імен,
Та не можна історію з пам’яті стерти,
Український про неї нагадує ген.
Хоч пройшли вже роки і пройшли покоління,
За померлих в молитві будемо щодня.
Ввесь Народ Український стоїть на колінах,
Щоб простив усіх Бог, хто усе це вчиняв!
«Чорні дошки» і штрафи у збройних загонів –
Проти мого народу це був геноцид,
Катували на землях «від Сяну до Дону»,
А він вижив і знов, як хазяїн, стоїть.
Хай засвітиться свічка у кожному домі,
В тридцять третій поверне сьогоднішній час.
Сторінки ці трагічні хай будуть відомі –
Це добрішими й кращими зробить всіх нас!
Тема. Західноукраїнські землі в 1921 – 1939рр.
Боротьба українського народу за соборність не увінчалася успіхом: українські землі належали до різних держав. Про їхнє становище - у тексті вірша. Тут загальна характеристика, але вона цілком розкриває картину відношення до українських земель і українського народу.
Під владою Польщі, Румунії, Чехословаччини
В землях західних тривожно, бо роз’єднані вони.
Боротьба триває далі, і ведуть її сини.
За свою культуру й долю піднімається народ,
Не чекаючи наразі ні похвал, ні нагород.
У державах різних жили, доля в кожного – своя,
Та ніхто не дбав про мову і культуру – як нема!
Зневажали українців,не вважали за народ
І не мали у державах вони права і свобод!
Лиш багатства України інтересу додають:
Викрасти всього побільше із країни – в цьому суть!
Сировинний це придаток економіці чужій,
І байдуже, що наразі тим державам ти, як свій.
Мали дбати й розвивати, та до цього не дійшло,
У Румунії та Польщі прецедентів не було.
А чехословацька влада до держави спромоглась,
Але й тут життя не було, українцям в цьому - зась!
Тема. Україна в роки Другої світової війни (1939 – 1945рр.)
Загальну характеристику другої світової війни можна зробити віршами «Друга світова війна» та «Війна». Учні дають відповіді на запитання.
Які хронологічні рамки Другої світової війни?
Що таке «новий порядок»?
Хто здійснював боротьбу в тилу і на фронтах?
Хто такі партизани?
Хто такі підпільники?
Для чого в Україні з’явилися концтабори?
Чому в Україні двічі прокотилися війська?
Друга світова війна
Випробування за випробуванням:
Вже Друга світова війна іде!
Окупували вороги країну -
«Новий порядок» тут тепер буде.
Як вижити, і все це пережити?
Для боротьби узяти сили де?
В тилу і на фронтах усім боротись,
І хай нацизм навіки пропаде!
Концтабори з’явились в Україні,
І двічі прокотилися війська.
Поранених багато і загиблих,
В мирне життя – дорога неблизька!
На перемогу світом всім чекали
І, як могли, долали ворогів.
Загинув кожен п’ятий в Україні,
Усе стерпіти наш народ зумів!
Війна
Почали війну нацисти, панувати щоб усюди:
Били, нищили, стріляли, ніпочому були люди.
Табори концентраційні виникли в кількох країнах.
Хто хотів чинити опір, підривалися на мінах.
Окупанти в Україні завели «новий порядок»,
В рабство везли українців – дотепер маємо спадок.
Людям важко дуже жити, та нацистам не корились.
Партизани й підпільники в тилу ворога з’явились.
Землю всю окупували, щоб стріляти і палити,
Щоб життя було замало, аби гріх смертельний змити.
Все менше і менше учасників війни. Низький уклін всім за Перемогу. Про подвиг солдатів Другої світової – віршем.
Ветерани війни
Їх вже так мало серед нас…Вночі нестерпно ниють рани…
На ту війну їх вибрав час, вони сьогодні – ветерани.
За Батьківщину і народ життя своє не шкодували.
Роками тільки: «Рота! Взвод!», нічого іншого не знали.
Спасли від рабства нас вони, нацизму «Ні!» навік сказали.
Вітчизни славнії сини за землю рідну воювали.
Стояли мужньо, як стіна, їх подвиг пам'ятаєм свято.
Ще довго йтиме та війна – аж до останнього солдата!
Проти нацизму до кінця солдати на фронтах стояли,
Не без тернового вінця на Батьківщину повертали.
Як зрозуміти владу ту і де для неї виправдання?
Любов воістину святу перетворили на цькування.
Сьогодні теж непросто все: є перекручення свідомі.
І кожен день нове несе, що ветеранам невідоме.
Як пояснити їм слова: війна, що їхнім тілом знана,
Вже просто Друга світова, а не Велика Вітчизняна?
Болить душа ще гірше ран, болить розплатою свободи:
Усе вирішує не клан, творять історію народи!
Тема. Україна в перші повоєнні роки (1945 – початок 1950-х рр.)
У післявоєнному розвитку українського народу були позитивні і негативні сторінки. В Польщі українське населення примусово виселяли углиб країни з давніх українських земель. На ці землі заселяли поляків. На нових місцях до українців ставилися вороже і називали їх бандитами.
«Вісла»
З Закерзоння углиб Польщі людей виселяли,
Допомоги і підтримки там не обіцяли.
Українців роз’єднала лінія кордону:
Хто на заході лишився, прагнули додому.
Польська влада влаштувала, всіх переселила,
А на землі українців поляків тулила.
Звинувачення робили народу усього:
Українцям бідолашним хоч іди до Бога!
Тема. Україна в умовах політичної та економічної лібералізації суспільства (середина 1950-х – середина 1960-х рр.)
Прихід до влади М. Хрущова призвів до лібералізації та десталінізації. В доповіді на ХХ з’їзді КПРС засуджувалися тільки деякі прояви тоталітаризму, але вони не викликали сумніву у тому, що Радянський Союз іде правильним шляхом до побудови комунізму.
Десталінізація
Двадцять другий з’їзд партійний новий курс скрізь розпочав,
Десталінізацією сам Хрущов вже управляв.
Засудили культ особи, тільки – не соціалізм!
Але й це було для влади – не найменший героїзм!
Пропаганди із терором в керівництві вже нема.
Стосувались України рішення ці, зокрема.
Це все вимушені кроки від керівників Кремля,
Щоб від сталінських «морозів» стала вільною земля.
Послаблення терору влади викликало появу шістдесятництва. Вони становили опозицію до влади, протистояли державі.
Шістдесятники
А в мирний час всім влада дошкуляла,
З’явилися нові борці у нас.
Вони культуру й мову шанували,
Випереджали на століття час.
Тема. Україна в період загострення кризи радянської системи (середина 1960-х – середина 1980-х рр.)
Українське суспільство виступало проти існуючого державного ладу. Незважаючи на репресії, в Україні виникла Українська Гельсінська група, яка мала контролювати виконання Гельсінських угод.
Дисидентський рух
У радянській Україні люди вміли працювати:
Все потрібно було вміти, все потрібно було знати.
Боротьба не закінчилась, бо ще й досі прав не мали.
Група Гельсінська боролась, аби влада їх надала.
Виступали за культуру, щоб Шевченка шанували,
До міністрів-урядовців іноді листи писали.
За культуру й рідну мову їхні заклики лунали,
Хоч за грати попадали, та героями ставали.
Тема. Розпад Радянського Союзу і проголошення незалежності України (1985 – 1991рр.)
Про катастрофу на Чорнобильській АЕС – фрагмент вірша «Чорний біль». Учні працюють з текстом після розгляду подій за додатковими джерелами. Відповідаючи на запитання, зачитують окремі фрагменти.
Чому Чорнобиль сколихнув усю планету?
Чого навчила катастрофа прийдешні покоління?
Чому ця катастрофа є реальною загрозою для людського життя?
Чому автор пише, що від біди рятували не лише Україну, а всю планету?
Що таке «мертва зона»?
Як зрозуміти слова автора «тишею кричатиме не раз»?
Як можна вернути землю із «зони забуття»?
Чорнобиль
Чорнобиль сколихнув усю планету -
Як в Україну ця біда прийшла?!
Смертельна хмара радіоактивна
З Європи до Америки дійшла.
Прийдешнім поколінням – це наука:
Не дочекавшись влади каяття,
Чорнобиль, як останній день Помпеї,
Ввірвався в сьогодення й майбуття.
Зруйнований реактор – безконтрольний!..
Розплавлений метал, пісок, бетон…
Найбільша техногенна катастрофа
Життя людське поставила на кон!
Пожежні, резервісти і військові
Планету врятували від біди,
Та в Україні всюди залишились
Невидимого ворога сліди…
Ще довго будуть рани заживати.
В народі кажуть: «Кращий лікар – час».
Болітиме ще людям «мертва зона»,
І тишею кричатиме не раз!
В нас теж надія не погасла в серці:
Вернути землю з «зони забуття»!
З любові Українського Народу
В Чорнобилі відродиться Життя!
Подібних катастроф не допустити –
Нехай таку поставить кожен ціль!
Хай завжди світить сонце Україні
І висушить дощенту чорний біль!
В другій половині 1980-х років в Україні активізується національний рух. Патріоти виступали за державну незалежність України. В умовах, коли було вже явно зрозуміло, що розпад СРСР є неминучим, влада намагалася знайти вихід з цього становища. В цих умовах активізується боротьба молоді. За текстом вірша учні записують про подію.
Виступи студентів
Зростала всіх свідомість у країні.
Студенти теж не виняток були:
Вони голодування розпочали,
Систему ту бороли, як могли.
Доній та Іващишин керували,
Хоча й самі студентами були,
Дніпро. Житомир, Київ, Миколаїв,
Львів й Вінницю боротись підняли.
Наметове містечко встановили,
Проти Союзу виступи були,
Відставку Голови Ради міністрів
Всі вимагали. І про це гули.
Олесь Гончар підтримує студентів,
Квиток партійний партії здає,
У виснажених й змучених обличчях
Наразі свою молодість взнає.
І мусіла тут влада поступитись:
Вимоги задоволені були.
У справу незалежності країни
Студенти внесок свій внести змогли.
Проголошення незалежності – головна подія сучасної України. Верховна Рада УРСР проголосила її незалежною демократичною державою.
Народження держави
Відлік новий розпочався, історії нашої звук:
Україна – незалежна, президент – Леонід Кравчук!
Верховна Рада прийняла рішення про незалежність.
Референдум мав довести до волі нашу належність.
Народ підтримав свободу, почалося відродження.
Впевнено можна сказати: це держави народження!
Тема. Україна в умовах незалежності (від 1991р. до сьогодення)
Поєднання подій від проголошення незалежності до сьогодення можна зробити за допомогою декількох строф.
В незалежній Україні
Не припинялась боротьба в країні,
Утвердила Верховна Рада Акт,
Яким проголосила незалежність,
І до народу довела цей факт.
Держава вже радянська – не існує,
Змінили панораму світову!
І Президента першого обрали,
І мали Конституцію нову!
На долю українського народу
Випробування випали нові:
Сепаратистські настрої з’явились –
І Україна знов у боротьбі!
Хронологію подій Революції Гідності можна прослідкувати, використовуючи віршований текст. Деякі моменти через повторювання запам’ятаються і це значно полегшить відтворення подій при потребі.
Революція Гідності
Всі політики хотіли у Європу прямо йти.
Курс такий обрали люди, кращу долю щоб знайти.
Курс законом закріпили – інтеграція іде!
Та самі ж цього злякались – революція гряде!
У Європі майже були, та сказав Прем’єр: «Назад!
Нащо здалась та Європа? Справи й так підуть на лад!».
Готувалися п’ять років, зустрічалися не раз,
Раунди переговорів відбувалися у нас.
В економіці і праві є багато в нас завдань.
І в політиці немало різних було сподівань.
Зону вільної торгівлі в Україні щоб створить,
Економіка б зростала, все покращилося вмить.
І не треба тих мільярдів, що чекали їх роки.
До роботи всім ставати й працювати залюбки.
Молодь все відчула зразу – загальмовують процес,
А відмова підписати викликала справжній стрес.
Тут з’явилися намети, за Європу всі стоять,
Бо Угоду готували у цілому років п’ять.
Інтеграції хотіли і надіями жили.
Після Вільнюсу «майдани» непотрібними були.
Та не всі вони згорнулись – ситуація проста:
Сподівання люди мали, що здійсняться чудеса.
В Києві «майдан» - найбільший. Треба обережності!
Розквітала різнобарв’ям Площа Незалежності!
На тридцяте листопада «Беркут» розганяв Майдан:
Дев’ятсот бійців при зброї знищити все мали план.
Майже сотню травмували. І студенти серед них.
За майбутнє України не один навічно зник.
Ультиматуми, протести, блокування і розгін.
Штаб для спротиву створили, працював постійно він.
Невдоволених тіснили, водомети йшли у хід,
А облитий одяг зразу перетворювався в лід.
І каміння полетіло від людей у спецвійська,
Бо вони Майдан тіснили –місія у них така.
Хоч прийняли мораторій, акції силовиків
Мирними зовсім не були, кожен діяв, як хотів.
Демократія для влади – взагалі пусті слова.
Наш парламент голосує, щоб урізати права!
Застосовується зброя, гинуть люди в мирний час.
Революція суттєво назавжди змінила нас!
Вибираємо Свободу! Це – найкраще у житті.
З нею матимемо долю України в майбутті!
Героям Революції Гідності
Хотіла Україна до Європи,
Щоб з нею будувати майбуття.
Та влада не бажала підписання
Угоди про своє нове життя.
«Майдани» виникали в Україні,
За євроінтеграцію вони.
Почалась революція в країні –
За гідність піднялись її сини!
За волю і свободу виступали.
Велике щастя відчувати те,
Що бути хазяями у країні
Прийняли зобов’язання святе.
Їх листопад і грудень гартували,
У січні зрозуміли всього суть:
Що боротьбою можна все здолати,
А до свободи у них правий путь.
Приймалися диктаторські закони.
Верховна Рада – як не від людей!
А влада катувала й викрадала,
Щоб прогресивних не було ідей!
В День Злуки перші жертви показали,
Що кожен на майдані – вірний син.
Жизневський, Нігоян - в Небесній Сотні.
І ще туди полинув не один.
Небесна Сотня нашого Майдану
Навік злетіла зі свого життя,
Полинула у вічність просторову –
Нема життю людському вороття!
Майдан віддав всі сили проти влади -
Бруківка і коктейлі ішли в хід,
А проти цього – вогнепальна зброя
Й вода, що перетворювалась в лід.
«В наметах на морозі, але вільні!», -
Ця аура Майдану непроста
Передавалася по всій країні,
Підтримана у селах і містах.
Від куль з життям прощались безневинні.
Як втішити нещасних матерів
Й до мирного життя тих повернути,
Хто в пеклі цьому вижити зумів?
Боролися за Гідність і Свободу.
Ні нагород не мали, ні вінця.
З надією: «Як не собі, то дітям!»,
Ішли за кращу долю до кінця!