Опубліковано 1 листопада 2020 о 18:47
15 0

Алгоритм впровадження в освітній процес технологій дистанційного навчання

АЛГОРИТМ ВПРОВАДЖЕННЯ В ОСВІТНІЙ ПРОЦЕС ТЕХНОЛОГІЙ ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ

Переносячи будь-яку очну програму в дистанційний формат, потрібно її перебрати по цеглинці: продумати нові способи взаємодії та залучення аудиторії, відшукати методи для освоєння теорії та практики. Для цього слід відповісти на безліч питань: про цільову аудиторію, зміст програми, технічні можливості та інше. Цей покроковий алгоритм містить основні питання та складений з урахуванням можливих труднощів.

1

ОБЕРІТЬ ФОРМАТ НАВЧАННЯ

02009l1q-6bd1-718x121.png

Визначитися з форматом навчання допоможуть питання.


ЦІЛЬОВА АУДИТОРІЯ

  • Яку кількість слухачів плануєте на курсі?

  • Чи можуть учасники постійно виділяти під навчання один і той же час у своєму графіку?

  • Як багато часу здобувачі освіти можуть приділяти синхронному навчанню? Самостійній роботі?

  • Наскільки у слухачів курсу розвинені навички самоорганізації та самонавчання?

  • Чи є між здобувачами освіти великий розрив у знаннях?

ТЕХНІЧНІ МОЖЛИВОСТІ

  • Якими технічними пристроями і як часто можуть користуватися учасники?

  • Чи мають педагоги та слухачі курсу стабільне підключення до інтернету?

  • Чи мають всі учасники освітнього процесу вебкамери й мікрофони для участі у вебконференціях?

ПРИСУТНІСТЬ ПЕДАГОГА

  • Чи очікується від педагога активна присутність онлайн?

  • Як часто педагог повинен підтримувати комунікацію з аудиторією: перевіряти завдання, відповідати на запитання?

2

ОБЕРІТЬ ІНСТРУМЕНТИ ДЛЯ ВЗАЄМОДІЇ


ОРГАНІЗАЦІЯ ВЕБІНАРІВ

Організація відеозвʼязку: Skype, Zoom, Hangouts meet, Microsoft teams

Сервіси для опитування: Kahoot!, Socrative, Plickers, Quizizz, Quizalize

  • Скільки максимально осіб мають бути присутніми онлайн?

  • Чи потрібен поділ на групи?

  • Чи потрібен загальний чат? Чи потрібно зберігати відеозаписи проведеного навчання?

  • Чи потрібно утримувати увагу учасників шляхом опитувань і голосувань?

ІНСТРУМЕНТИ ДЛЯ КОМУНІКАЦІЇ

Telegram, Slack

  • Якими месенджерами користується аудиторія в повсякденному житті?

  • Чи достатньо їх функціоналу для комунікації в межах програми?

  • Які спеціальні функції повинен мати месенджер: підтримка ботів, інтеграція опитувань і тестів?

КЕРУВАННЯ ПРОЄКТАМИ І ГРУПОВОЮ РОБОТОЮ

Розподіл завдань, контроль термінів: Trello, Asana

Інтерактивні дошки: Padlet, Wakelet. Miro, Nearpod, Wizer.me, Lino, Scrumblr, Twiddla, Thinglink, Genially, Popplet, Classroom Screen

Навчальна групова робота: Microsoft Teams, Granatum, Moodle

  • Чи будуть здобувачі освіти працювати над проєктами? Яким чином вони будуть працювати в командах?

  • Яким чином контролювати виконання проєктів?

  • Якою інформацією будуть обмінюватися учасники?

СПІЛЬНА РОБОТА З ДОКУМЕНТАМИ, СТВОРЕННЯ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНИХ КАРТ

CartoDB, Mindomo, Mindmeister

  • Який кінцевий продукт спільної роботи?

  • Чи потрібно зберігати базу знань?

3

ПІДГОТУЙТЕ НАВЧАЛЬНИЙ КОНТЕНТ

ЗМІСТ ПРОГРАМИ

  • Що потрібно знати для виконання завдань курсу? Це може бути теорія, визначення понять, інформація із суміжних галузей.

  • Що потрібно для виконання конкретного завдання? Це може бути чекліст, шаблон документа.

  • Що слухачі курсу можуть освоїти самостійно у вигляді текстів, відео- і аудіолекцій, не отримуючи миттєву консультацію педагога, коли щось незрозуміло?

  • Що вимагає синхронної взаємодії з педагогом або групою?

ВИМОГИ ДО МАТЕРІАЛІВ

Сервіси для створення відеолекцій: TED, TEDEd, Edpuzzle, FlipGrid

Сервіси для створення презентацій: Canva, Prezi, Beautiful.ai

Безкоштовні шаблони для презентацій: Slidesmania, Slidescarnival

  • Можна використовувати готові матеріали з різних джерел, створені спеціально для дистанційного навчання. Наприклад, масові відкриті онлайн-курси чи відеолекції на науково-освітніх каналах YouTube.

  • При самостійному створенні матеріалів важливо врахувати особливості сприйняття цифрового контенту:

    • Інформація засвоюється ефективніше невеликими частинами. Краще використати декілька роликів по 10 – 15 хвилин, ніж відеолекцію на 1 годину.

    • Чим більше інтерактивних форматів, тим краще засвоюється матеріал. Онлайн-тренажери, вікторини, симулятори підвищують залученість аудиторії та роблять інформацію наочною.

Специфіка організації дистанційного освітнього процесу зумовлює переосмислення ролі педагогів, якими можуть бути:

  • тʼютори;

  • підтримувачі процесу;

  • консультанти;

  • наставники;

  • дослідники;

  • експерти;

  • менеджери.

4

ОРГАНІЗУЙТЕ ПРАКТИЧНУ ЧАСТИНУ

ФОРМАТИ ДЛЯ ВІДПРАЦЮВАННЯ ПРАКТИЧНИХ НАВИЧОК:

  • обговорення (чат, форум);

  • виконання практичних вправ;

  • віртуальні тренажери;

  • робота з кейсами;

  • пошук відповідей на запитання;

  • віртуальні лабораторні роботи;

  • інтерактивні практичні завдання;

  • різнорівневі індивідуальні та групові завдання (звіт, презентація, проєкт, відеозапис тощо);

  • робота над спільним проєктом.

СПОСОБИ МОТИВАЦІЇ АУДИТОРІЇ:

  • ґейміфікація;

  • зворотний звʼязок (регулярні нагадування, підтримка).

ЗАПИТАННЯ ДЛЯ ОРГАНІЗАЦІЇ ПРАКТИКИ

  • Як відпрацювання нових знань і навичок може стати частиною щоденного професійного життя слухачів?

  • Як забезпечити регулярність самостійної роботи: за допомогою автоматичних нагадувань, чеклістів, ґейміфікації?

  • Яка підтримка потрібна аудиторії від педагога: зворотний звʼязок за запитом, особиста мотивація, живий діалог, модерація командної роботи?

ПОРАДИ ДЛЯ ОРГАНІЗАЦІЇ КОМАНДНОЇ РОБОТИ

  • Формуйте групи з урахуванням часових поясів, щоб учасники могли синхронізуватися за часом.

  • Визначте правила роботи й комунікації.

  • Розподіляйте ролі в командах.

  • Створюйте загальний робочий простір і простір для комунікації.

5

НЕ ЗАБУДЬТЕ ПРО КОМУНІКАЦІЮ

ЗАПИТАННЯ ДЛЯ ОРГАНІЗАЦІЇ КОМУНІКАЦІЇ АУДИТОРІЇ З ПЕДАГОГОМ

  • Завдання. Які функції виконує педагог: експерт, наставник, тренер, модератор, перевіряльник?

  • Регулярність. Чи може педагог відповідати в режимі 24/7 або визначено робочий час для повідомлень? Чи потрібен графік особистих онлайн-консультацій? Чи нагадує педагог про виконання завдань? В якому режимі? Як слухачі курсу отримують організаційні повідомлення?

  • Підтримка. Хто, крім педагога, і з яких питань може допомогти аудиторії (техпідтримка курсу, адміністратори, помічники викладача чи майстра, наставники)? Як із ними звʼязатися?

ЗАПИТАННЯ ДЛЯ ОРГАНІЗАЦІЇ КОМУНІКАЦІЇ СЛУХАЧІВ КУРСУ ОДНЕ З ОДНИМ

  • ОСОБЛИВОСТІ АУДИТОРІЇ

    • Чи знайомі слухачі курсу одне з одним?

    • Яким досвідом вони можуть ділитися?

    • У чому можуть допомагати одне одному?

    • Які навички слухачі курсу можуть розвивати, працюючи разом?

  • ГРУПОВА РОБОТА

    • Чи можуть слухачі курсу одночасно бути онлайн?

    • Чи потрібно групувати по командах?

    • Скільки людей має бути в команді?

    • Які можливі командні ролі?

    • Як педагог бере участь у спілкуванні всередині команд?

  • ОБОВʼЯЗКОВІСТЬ КОМУНІКАЦІЇ

    • Чи спілкування обовʼязкове для виконання завдань, чи може відбуватися тільки за бажанням?

    • Як педагог може ініціювати спілкування?

ПОРАДА

Заохочуйте взаємодію слухачів між собою через:

  • участь у дискусіях;

  • обмін досвідом;

  • спільну роботу над завданнями.

Додайте елементи рефлексії:

  • розроблення нотаток до лекцій;

  • карти памʼяті;

  • відповіді на рефлексивні запитання;

  • портфоліо слухача або ведення щоденника.

6

ПРОАНАЛІЗУЙТЕ МОЖЛИВІ СКЛАДНОЩІ

ПРОБЛЕМИ, З ЯКИМИ СТИКАЮТЬСЯ ПЕДАГОГИ

Оцініть ризик появи кожної з перелічених проблем та подумайте способи їх вирішення.

  • Виникають технічні й методичні труднощі у використанні електронних платформ.

  • Розроблення дистанційних курсів, перегляд, доукомплектування, оновлення дидактичних, електронних, тестових засобів навчання потребує великих витрат часу.

  • Учасники не можуть самостійно зареєструватися в системі дистанційного навчання.

  • Можливості веборієнтованої системи підтримки освітнього процесу Мооdlе (чи іншої платформи) використані не повністю.

  • Організаційно-технічне забезпечення не відповідає вимогам функціонування електронних платформ.

  • Методики використання ІТ в освітньому процесі недосконалі.

  • Педагоги не готові використовувати ІТ у звичайному та дистанційному навчанні.

  • Мотивація педагогів у використанні ІТ невисока (розвʼязання проблеми: курси, майстер-класи, постійне підвищення компетентності, обмін досвідом).

  • Критерії контролю в дистанційному освітньому процесі потребують удосконалення та інше.

ЩО ДЕМОТИВУЄ СЛУХАЧІВ КУРСУ?

  • Нецікаве, формальне викладання.

  • Необʼєктивність оцінок, їх велика залежність від субʼєктивної думки педагогів.

  • Перевантаження, надмірна кількість матеріалу й завдань.

  • Відсутність ясного, прямого звʼязку тем із роботою, інтересами, власними цілями слухачів.

Слід уникати цих помилок, підтримувати баланс між навчанням та спілкуванням.