Не звільняється пам’ять,
Відлунює знову роками.
Я зітхну… запалю обгорілу свічу,
Помічаю: не замки – твердині, не храми
Зкам’янілий чорнозем –
Потріскані стіни плачу.
Піднялись, озиваються в десятиліттях
З долини, аж немов з кам’яної гори
Надійшли. Придивлюсь:
Вкраїна, XX століття.
І не рік, а криваве клеймо – «33″.
Щороку у четверту суботу листопада в Україні вшановують пам’ять мільйонів жертв голодоморів. У ХХ столітті українці пережили їх тричі: 1921 – 1923, 1932 – 1933 і 1946 – 1947 роках. Наймасштабніший із них був у 1932 – 1933 роках. Саме його нині називають геноцидом українського народу, здійсненим сталінським режимом. Жертвами цього Голодомору в Україні стали щонайменше 3,9 мільйона людей.
Рій "Нащадки козаків" і учні третього класу взяли участь у памятній акції "Минають роки, а нам болить від днів страшних Голодомору". Наша чудова помічниця - бібліотекар СЗШ №1 Возняк Ірина Володимирівна разом з дівчатами 10 класу підготувала віртуальну мандрівку "Страшними сторінками Голодомору". Діти були вражені подіями 30-х років, вони співчували тим, хто не зміг побачити весни, не переживши голоду. А коли зазвучала тиха пісня про ці болючі роки, то на очах у дітей заблищали сльози. Хвилиною мовчання вашнували маленькі козачата пам'ять жертв Голодоморів біля шкільної інсталяції, присвяченій цій страшній даті.
Звертаючись до учнів 3-А класу, Ірина Володимирівна, закликала всіх зберегти пам'ять про трагічні сторінки історії
нашої держави для майбутніх поколінь та запалити свічку пам'яті 27.11.2021 року о 16.00
