А, знаєш, літо, я тебе люблю...
Не так, як осінь. Але, все ж, кохаю.
Латаю дні. У кошики ловлю
вечірні зорі. І грушòк чекаю.
А, знаєш, літо, трохи зачекай.
Побудь отут, зі мною на веранді.
Я заварю тобі з рум'янку чай,
і піділлю притомлені троянди.
Зберу букет з твоїх зелених трав,
де так бентежить душу матіола.
У тебе, літо, ще багато добрих справ --
не всі меди ще визбирали бджоли.
Не всі горіхи вбрались у жупани,
не всі жита із сонця налились.
Лиш реп'яхи, як з Турції султани,
до неба, вгору, щедро розрослись.
Побудь отут.Зустрінемо ще серпень
в духмянім шелесті нескошених отав.
Отут, у липні, вже провівши червень.
Зажди ще трохи.. В тебе купа справ.
І в мене...
А, знаєш, літо, я тебе люблю.
06.07.2022
Людмила Галінська
