А ви навчайте дітей літати
В рожевих мріях солодких своїх...
Не забувайте щоранку казати,
Як сильно-сильно ви любите їх...
А ви навчайте дітей любити,
Сприймати з вдячністю кожну мить...
Не треба вказувать, як їм жити...
Своїм життям вірний шлях покажіть...
Вони навчаться читати й писати,
Пізнають безліч наук і думок....
Та тільки ви навчите їх кохати,
Дасте безцінний батьківський урок...
Вкладіть у діток надійну основу,
Міцний фундамент з любові та мрій...
Залиште в пам'яті їх колискову
І світ медових казок чарівний...
Нехай не лишать у серці образи,
Не треба, прошу, на них не кричіть...
Одна у запалі кинута фраза
Повірте - довго у серці болить...
Частіше в діток про все питайте,
Знаходьте час для простих розмов...
Допоки виростуть не чекайте
Їм кожну мить необхідна любов!
Їм так важливо, щоб їх почули...
Для них ви світло...Маяк у пітьмі.
Їм так потрібно, щоб ви збагнули,
Що їм насправді потрібно в житті.
І це не речі далеко, не речі...
А тихе світло сімейних розмов
І теплі руки, що ляжуть на плечі
І найцінніше - батьківська любов!
Вони від вчителя візьмуть науки,
Знання, мов губка,у школі вберуть...
Та тільки ваші турботливі руки
Любов до світу в їх душу вкладуть...
І не потрібно себе з них ліпити,
Дозвольте серцем свій шлях обирать...
Вони багато що візьмуть від світу...
А ви навчіть їх душею літать...
© Огнєва Інелла
