А ти красивою була,
О Боже, як була красива!
Коли злились наші тіла
Й несла у вир шалена сила.
Ми плавилися, ми текли
У бистрині гірського русла.
Забули - де ми і коли,
Здавалось - в венах кров загусла!
А водоспади крутизни,
Коли аж подих переймало,
Вогнем сплітали нас вони
В один потік ... та було мало
Нам цього неба і землі.
Ми всю Галактику зіркову
Окреслювали ув імлі,
Й на землю сторч летіли знову.
А місяць серед темних плес
Нашіптував нам сни пророчі.
Й горіли перлами небес
Для мене очі ... твої очі ...
